У ніч з 6 на 7 липня відзначають свято Івана Купала

Івана Купала — це одне з найдавніших свят, які збереглися на території України. Його традиційно святкують в ніч з 6 на 7 липня, тобто в ніч з 23 на 24 червня за старим стилем. Історично цей день був днем літнього сонцевороту (сонцестояння — 20-22 червня), що згодом збігся з Різдвом Івана Хрестителя та християнським святом Різдва Святого Пророка Предтечі. В результаті утворилося народне свято з назвою «Івана Купала» за юліанським календарем, а за вживаним нині григоріанським воно зсунулося у ніч з шостого на сьоме липня.

Свято Івана Купала має давні і цікаві звичаї. Головні персонажі свята - Купало та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества.

Одним з найбільш пам'ятних обрядів свята Івана Купала був пошук квітучої папороті. За повір'ями, папороть цвіте лише одну мить, в ніч напередодні Івана Купали. Вважалося, що тільки сміливі, чисті серцем і добрі люди можуть відшукати квітку папороті.

Серед традицій святкування Івана Купала, які дійшли до нашого часу, залишається і ритуальне вогнище. З приходом вечора молодь розпалювала великі багаття, і пари стрибали через багаття, взявшись за руки. Вважалася, що ті пари, які під час стрибка не відпустять долоні один одного, будуть жити разом довго і щасливо. Ті ж, які рознімуть долоні, скоро розлучаться. 

Найбільш древнім і яскравим обрядом купальського свята було пускання вінків по воді. До них прикріплювалися запалені від багаття просмолені лучини або свічки. Вважалося, чим довше буде горіти свічка, тим більше проживе той, хто її запалив. А дівчата вірили, що якщо вінок пливе добре і свічка горить рівно, то цього року дівчина вийде заміж, а якщо крутиться на місці або гасне - то ні.