24 жовтня – Всесвітній день боротьби з поліомієлітом
Поліомієліт- антропонозна вірусна інфекційна хвороба, яка характеризується переважним ураженням нервової системи з наступним розвитком в`ялих паралічів ( пожиттєвої інвалідності та навіть смерті).
Джерелом інфекції є хворі на моніфестні форми ( клінічно виражені, стерті) і носії. Інкубаційний період становить 3-35 днів ( середній 7-14 днів).
Механізм передачі- фекально-оральний ( шляхи передачі- харчовий, водний, контактно-побутовий) і аерогенний ( шлях передачі –крапельний).
Сезонний підйом поліомієліту- літньо-осінній.
Сприйнятливість людей висока, однак клінічно виражені форми зустрічаються набагато рідше носійства.
Ускладнення в гострий період пов`язані з порушенням дихання та вентиляції легень ( гіпоксія, набряк легень, пневмонія тощо).
Найбільш тяжкі ускладнення після перенесеної хвороби- стійкі в`ялі паралічі з атрофією м`язів.
Летальність при паралітичних формах складає 20-50 %.
День боротьби з поліомієлітом було засновано за ініціативою міжнародної неурядової організації «Ротари Інтернешнл». Ціль заходу- звернути увагу світової спільноти до проблеми захворюваності на поліомієліт та його наслідкам, а також вказати на необхідність проведення своєчасних профілактичних заходів.
Дата заходу приурочена до дня народження Д.Солка, який розробив інактивовану вакцину (ІПВ) проти поліомієліту.
Використання убитої (ІПВ) та живої (ОПВ) поліомієлітних вакцин привело до створення у 1988 році Глобальної Ініціативи по Ліквідації Поліомієліту ( ГІЛП).
З часу створення ГІЛП число випадків захворювання зменшилось більше ніж на 99%.
Успішна ліквідація інфекційних хвороб раніше була досягнута двічі: натуральна віспа у людей та чума великої рогатої худоби у жвачних тварин.
Попередити розповсюдження захворювання можливо з допомогою вакцинації.
В останні роки випадки поліомієліту виникають з двох джерел: вихідного «дикого» поліовірусу (ДПВ) та мутованих вакцинних штамів- циркулюючих поліовірусів вакцинного походження (ц ПВВП).
У 2022 році в усьому світі було зареєстровано 30 підтверджених випадків ДПВ та 864 підтверджених випадків поліомієліту, викликаного цПВВП.
Стратегіями ліквідації поліомієліту є:
- Високе охоплення плановою імунізацією дитячого населення (95%).
- Організація»національних днів імунізації» для надання додаткових доз оральної полівакцини усім дітям до 5 років.
- Активний епіднагляд за поліовірусом шляхом реєстрації та лабораторного тестуванням усіх випадків гострого в ялого паралічу (ГВП).
- Розширений нагляд за оточуючим середовищем для виявлення присутності поліовірусів в субстанція (стічних водах).
- Цільові кампанії по зачистці осередків поліомієліту.
Країна вважається вільною від поліомієліту або неепідемічною, якщо протягом ролку не було виявлено жодного випадку захворювання.
Україна значиться у списку неблагополучних країн щодо епідемічної ситуації з поліомієліту , оскільки у 2021 році було виявлено циркуляцію вакцино спорідненого поліовірусу (ВСПВ), у 20 випадках захворювання на поліомієліт із синдромом ГВП у дітей Рівенської та Закарпатської областей.
Напочаток вересня 2023 року Україна отримала від ВООЗ підтвердження про закриття спалаху поліомієліту в Україні.
На даний час Афганістан і Пакистан залишаються єдиними двома країнами, де захворюваність класифікується як ендемічна.
Інформатором “чутливості” системи епідеміологічного нагляду за поліомієлітом є показник зареєстрованих випадків ГВП серед дітей до 15 років. Зниження рівня цього показника нижче 3-х випадків на 100тисяч дитячого населення до 15 років оцінюється як незадовільне функціонування
системи епіднагляду при тому, що в країні існують сприятливі умови для поширення поліомієліту.
На 02.10.2023року цей показник по Україні склав 1,72, а по м.Києву – 0,21 (найнижчий серед усіх областей крім Луганської – 0).
За 8 місяців 2023 року із об’єктів навколишнього середовища досліджено 2907 проб стічної води, відсоток позитивних знахідок на поліовіруси склав 1,8%.
Крім того, за даними ВООЗ на 16.08.2023року в Пакистані зареєстровано два нових випадки поліомієліту викликаних ДПВІ, в Афганістані –п’ять нових випадків.
ГІЛП закликає країни зберігати пильність щодо поліомієліту.
Ураховуючи, що в Україні з 1997року не реєструвались випадки паралітичного поліомієліту, 21.06.2002р. ВООЗ оголосила Європейський регіон ( в т.ч. Україну) вільним від поліомієліту.
Проте можливе занесення вірусу поліомієліту в Україну, де під загрозою зараження перебувають нещепленні діти, чиї батьки відмовились від імунізації.
Головний профілактичний захід від поліомієліту – специфічна імунопрофілактика. Як свідчать дані на 01.09.2023року в Україні планові щеплення проти поліомієліту отримано від 56,3% (у 14 років) до 61,3% (у 18 місяців) підлеглих дітей при нормативі – 64%, що свідчить про наявність значної кількості дитячого населення, сприйнятливого до поліовірусів (диких, вакцинних штамів), які можуть циркулювати у зовнішньому середовищі.
Постійний моніторинг виконання обсягів проф. щеплень та забезпеченості ІБП, активність у проведенні комунікаційних заходів, позитивно вплине на створенні імунного прошарку та забезпеченість надійний захист населення.
Зважаючи на те, що клінічно виражена інфекція зустрічається набагато рідше носійства, яке може створити загрозу спалахів при виникненні проблем з питною водою, знезараженням стічних і каналізаційних вод та іншого. Спалахи також можуть виникати при міграції населення, що супроводжується заносом у регіон раніше не циркулюючих поліовірусів.
Для своєчасного запобігання поширенню поліомієліту необхідна повнота виявлення випадків ГВП, що є підозрою на поліомієліт, та обстеження їх на поліовіруси.
Для підтримання Україною статусу країни вільної від поліомієліту, та профілактики поліомієліту необхідне підтримання вчасного рівня охоплення щепленнями дітей проти поліомієліту( 95%), виявлення хворих з ГВП та обстеження їх на поліовіруси ( 3 випадки на 100 тис. дитячого населення до
15 років) та нагляду за циркуляцією поліовірусів в навколишньому середовищі (стічні води).
Сподіваємось на ліквідацію поліомієліту у найблищі роки не тільки в Україні, а й в цілому світі. Для цього потрібне лише відповідальне ставлення до заходів його профілактики.
Джерело: Голосіївський міжрайонний відділ ДУ «Київський міський ЦКПХ МОЗ».