Пам'ять не дає серцю зачерствіти… Цього дня 77 років тому почалася війна
Чарівна літня українська ніч… Оспівана класиками, палко бажана закоханими і така очікувана завтрашніми випускниками шкіл... У духмяній траві хазяйновито та заповзято стрекочуть цвіркуни, густе повітря напоєне ароматами спочиваючої від денної спеки землі, поодинокі нічні птахи стрімкими віражами розсікають нічне небо, що вже готується поступитися ранішній зорі. Така краса, такий спокій, такі сповнені райдужних мрій думки опівнічників… І одна мить! Одне страшне слово «війна»! Мільйони людей наче в прірву поринають в її жорстокі, невмолимі, страшні щелепи. Руйнується все - мрії, надії, плани, розгубленість та невіра в реальність страшної звістки змінюються метушливими пошуками військкоматів, пунктів зборів добровольців, хапливими зборами дорожніх валіз. І ЖАХ!!! Всеохоплюючий, нав’язливий, такий, що пригинає аж до самої землі. Та розгубленість, відчай, сльози швидко змінилися зібраністю, рішучістю, свідомою впевненістю у своїй нездоланності. Тоді ніхто не вірив, що війна затягнеться на довгі роки, що будуть у ній як радість жаданих наступів та перемог, так і відчай відступів та втрат, але всі розуміли, що життя поділилося на «до» і «після». А рубежем було 22 червня 1941 року…
Указом Президента України від 17 листопада 2000 року № 1245/2000 було встановлено День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні, який відзначається щороку 22 червня. Та всі майже вісім десятиліть, що пройшли від її початку, цей день пам’ятали всі без винятку українці. Адже саме на нашій землі точилися найзапекліші бої, саме українці одними з перших відчули важкий чобіт ворога, що безжально топтав наші лани та ниви, по долі кожного українця наче руйнівним катком пройшлася та війна. І пам'ять про це незабутня, біль невгамовний, а шана до героїв, живих та полеглих, незмірна!
Уже багато років поспіль святошинська громада на чолі з керівництвом Святошинської РДА відзначає цей день покладанням квітів до пам’ятників та пам’ятних знаків, що розташовані на території району. І цей рік не став винятком. Після загальнодержавної хвилини мовчання, що пройшла о 10 годині ранку, численні представники святошинської громади вшанували пам'ять загиблих покладанням квітів до пам’ятного знака на місці першої лінії оборони міста Києва (19 км Житомирського шосе). Цей трагічний день назавжди залишиться в пам’яті вдячних нащадків як нагадування про ту страшну віху в нашій історії, про неосяжний подвиг українців, що здобували перемогу на полях боїв, у тилу ворога чи на трудових фронтах в евакуації. Ми щиро вдячні всім ветеранам, героям тієї страшної війни за наше сьогодні, за отриману можливість обирати свій шлях і творити своє майбутнє!
Вічна і світла пам’ять загиблим! Незгасима слава і шана всім, хто допомагав долати нацизм!