69-й річниці визволення України від німецько – фашистських загарбників присвячується…
Впродовж майже 1250 днів і ночей, з 22 червня 1941 року по 28 жовтня 1944 року, Україна була ареною жорстоких кровопролитних боїв. Нищівний вал бойових дій прокотився українськими землями, не оминувши жодного населеного пункту, понівечивши долі десятків мільйонів людей.
Розгром ворога в ході Сталінградської битви, що тривала 200 днів і ночей, восени 1942 року, поклав початок докорінному перелому, як у ході Великої Вітчизняної, так і Другої світової війни, ознаменував початок капітуляції фашистських військ та відкрив можливість для наступу радянських військ в Україні.
У грудні 1942 року радянські війська звільнили від окупантів м. Мілове на Луганщині – перше українське місто на українській землі, заплативши за нього життями 1066 солдатів і офіцерів.
Улітку 1943 року (5 липня - 23 серпня) радянським військам вдалося завдати поразки гітлерівським арміям на Курській дузі, а потому звільнити Харків (23 серпня 1943 року).
Протягом серпня - вересня 1943 року від німців звільнено Лівобережжя з його промисловим серцем — Донбасом.
У жовтні 1943 року радянські війська остаточно ліквідували німецькі плацдарми в районі Мелітополя та Запоріжжя…На черзі була операція з визволення столиці України.
За 1944 рік на теренах України радянські війська здійснили 35 військових операцій, значна частина яких стала виявом найвищих зразків військового мистецтва
З січня 1944 року війська І та II Українських фронтів перейшли в наступ на Корсунь-Шевченківському виступі, з'єднавшись в районі Звенигородки, і загнавши в пастку майже 80 тис. солдатів і офіцерів Вермахту.
На честь «Нового Сталінграда», як назвали Корсунь-Шевченківську операцію, Москва салютувала Українським фронтам 20 залпами з 224 гармат.
Одночасно з Корсунь-Шевченківською операцією війська І Українського фронту вели наступальні дії на Рівненсько-Луцькому напрямку. В лютому 1944 року від окупантів звільнено Луцьк і Рівне, Тернопіль і Вінницю, Нікополь та Кривий Ріг.
Війська III Українського фронту за підтримки сил Чорноморського флоту 28 березня визволили Миколаїв, а 10 квітня — Одесу, 11 квітня визволено Керч, 13 квітня - Сімферополь. А 9 травня 1944 року від загарбників було звільнено Севастополь.
28 жовтня 1944 року радянське командування силами чотирьох Українських фронтів здійснило серію наступальних операцій, остаточно визволивши всю територію України від загарбників.
У збройній боротьбі проти ворога брало участь понад 6 млн. українців. Кожен третій із них загинув на фронті, кожен другий із тих, що залишилися в живих, став інвалідом. Так, успіхи Червоної армії були досягнуті ціною нечувано великих людських втрат. Україна втратила на війні понад 10 млн. військових і цивільних осіб. Було зруйновано: 714 міст і містечок, 28 тис. сіл, 16 150 промислових підприємств, 18 тис, медичних закладів, 33 тис. закладів освіти...
Зазнавши в роки Другої світової війни величезних людських і матеріальних втрат, Україна зробила неоціненний внесок у перемогу над фашистською Німеччиною і її союзниками.
Усюди, де ступав ворожий чобіт, виростали ліси шибениць, понівечену землю вкривали рови, переповнені трупами розстріляних, повішених, отруєних у газових камерах людей. Не було куточка на українській землі, де б не залишалися зловісні сліди геноциду. Сотні тисяч людей, зазнавши жахливих мук, загинули в десятках таборів смерті та гетто. Окупанти вдавалися до масового руйнування сотень населених пунктів, що супроводжувалося кривавими розправами над жителями.
Величезних збитків завдало Україні розбійницьке пограбування. Німці вивели з ладу понад 16 тис. підприємств, зруйнували і спалили 714 міст і селищ, понад 28 тис. сіл, залишивши без притулку понад 10 млн. чоловік.
Німецькі мародери, не обмежуючись лише промисловим обладнанням і продуктами сільського господарства, вивозили до Німеччини ешелонами полтавський чорнозем та фруктові дерева.
Ці нечувані звірства не повинні забувати прийдешні покоління.
Відзначення 28 жовтня 2013 року 69-ї річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників має на меті всенародне уславлення воїнів-переможців, вшанування пам'яті мільйонів полеглих за визволення української землі, людей, які загинули на окупованій території, у концтаборах та на фашистській каторзі.
Цей день - святковий для кожного громадянина, оскільки він поклав кінець поневоленню української землі нацистами. В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.
На превеликий жаль, з кожним роком ветеранів-визволителів стає все менше, і на сьогодні серед Святошинської громади їх проживає лише 39...
18 жовтня 2013 року, не доживши два тижні до цього визначного і пам’ятного дня, пішов із життя учасник Великої Вітчизняної війни, визволитель Києва - Валько Микола Іванович (1924 р.н.).
Тож давайте берегти пам'ять про загиблих та цінувати неоціненний спадок, залишений ними наступним поколінням –мирне небо над головою, і давайте пам’ятати, що визначна річниця 69-річчя визволення України від фашистських загарбників - це світлі почуття і дзвони пам’яті, що б’ють у людських серцях.
Адже пам′ять війни - це пам′ять серця. Вона залишиться з нами, як уособлення виняткової мужності, патріотизму, важкої ратної праці і вічної скорботи за тими, хто віддав для Перемоги найдорожче - життя.
