7 квітня християни східного обряду святкують Благовіщення Пресвятої Богородиці
Свято Благовіщення одне із найбільших весняних свят , третє за значенням після Великодня та Різдва Христового. Слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті.
В основі свята — «блага вість» архангела Гавриїла Діві Марії (звідси і Благовіщення) про народження у неї божественного немовляти, Спасителя роду людського, непорочно зачатого Сина Божого — Ісуса Христа.
Святкування Благовіщення встановлене Церквою у IV ст. після того, як самостійно почали відзначати Різдво Христове. Дату Благовіщення встановили, відрахувавши 9 місяців від Різдва. Крім того, св. Атанасій Великий пояснював дату Благовіщення ще й тим, що Бог сотворив людину в день 25 березня (7 квітня за новим стилем). Крайній час, з яким збігається Благовіщення, — четвер 3-го тижня Великого посту та середа Пасхального тижня (за Юліанським календарем). Відповідно до значення цього дня, церковне святкування Благовіщення не скасовується, навіть якщо свято припадає на Великдень; піст у цей день послаблюється. Залежно від часу, свято може тривати 3 дні або 1 день.
В Україну свято прийшло з утвердженням християнства і в http://blyzhchedoboga.com.ua/hristiyanstvo/народі одержало назву «третьої зустрічі весни».
Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж «турбувати» землю вважалося великим гріхом.
Старовинні звичаї святкування Благовіщення Пресвятої Богородиці збереглися до нашого часу. В цей день суворо заборонена будь-яка робота. Як говориться в церковних книгах, на Благовіщення Пресвятої Богородиці навіть птиця не в'є гнізда.
В народі вважають, що яка погода буде на Благовіщення, така і на Великдень.
Джерело: відділ з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю