Ентеровірусні інфекції
Перші захворювання з клінічними проявами ентеровірусних інфекцій описані в Ісландії в 1856 р. На початку ХХ століття в Скандинавських країнах і у Франції спостерігались спалахи серозного менінгіту. Тільки одне захворювання, викликане ентеровірусами, було відомо за декілька тисячоліть до нашої ери. Це захворювання – поліомієліт.
Віруси Коксаки вперше виділені в 1948 р. із фекалій двох хворих у селищі Коксакі штату Нью-Йорк.
У 1951 -1953 р.р. в різних лабораторіях від хворих виділені віруси з цитопатичним ефектом, які були названі ЕСНО.
За майже 1,5 століття ентеровірусні хвороби охопили всі континенти і країни світу. Захворювання можуть перебігати як спорадичні (поодинокі) випадки, локальні спалахи (частіше в дитячих колективах) та епідемії, які уражають цілі країни.
Ентеровірусні інфекції – це велика група гострих інфекційних захворювань з поліморфізмом клінічних проявів (ураження центральної нервової системи, шлунково-кишкового тракту, дихальної системи, шкіри, м’язів тощо). У 85% випадків захворювання перебігає безсимптомно, у 12-14% діагностуються легкі форми захворювання і тільки в 1-3% може бути тяжкий перебіг. Найчастіше – це серозний менінгіт, енцефаліт, гострий параліч, міокардит, гепатит тощо.
Джерелом інфекції є тільки людина (хвора, носій).
Механізм передачі ентеровірусів – фекально-оральний та повітряно-краплинний. Шляхи передачі – водний, харчовий, повітряно-краплинний. Чинники передачі – вода, харчові продукти, побутові предмети, повітря.
Хворіють переважно діти і особи молодого віку.
Для ентеровірусних інфекцій характерна сезонність, яка має два підйоми: літній і зимово-весняний.
Збудники мають високу стійкість до низьких температур, заморожування.
Ентеровіруси широко розповсюджені в оточуючому середовищі. Їх знаходять у стічних водах, річковій і водопровідній воді, харчових продуктах.
Інактивувати їх можна нагріванням (більше +50°С), висушуванням, обробкою хлормісткими препаратами, формальдегідом.
Основними заходами профілактики ентеровірусних інфекцій є санітарно-гігієнічні: використання якісної води, ретельне миття овочів та фруктів перед вживанням, додержання технології приготування їжі, дотримання правил особистої гігієни.
Фундаментом створення програми ліквідації поліомієліту стало впровадження з 50-х років ХХ століття імунізації проти цієї інфекції.
При перших ознаках захворювання необхідно звертатися за медичною допомогою, не займатися самолікуванням.
В осередках ентеровірусних інфекцій проводиться комплекс протиепідемічних заходів (ізоляція хворих, лабораторне обстеження спілкуючих, дезінфекційні заходи), що сприяє припиненню розповсюдження цих захворювань.
Джерело: Зав. відділення організації епідеміологічних досліджень санепідслужби Святошинського району О.Л.Громашевська