Хвороба Лайма стартувала
Кліщовий іксодовий бореліоз (КІБ) або хвороба Лайма (ХЛ) історично нова група інфекційних захворювань для України.
Вивчення ХЛ в Україні розпочато у 1999-2000 рр.
За даними еволюційних досліджень , первинні природні осередки ХЛ на планеті виникли на американському континенті, і, починаючи з XV ст. після відкриття Нового Світу, збудник (борелії) був занесений на Європейський континент.
У природних умовах резервуарами та джерелами борелій стали біля 200 видів диких тварин, у яких спостерігається пожиттєве носійство збудників.
На Євразійському просторі циркуляцію борелій забезпечують кліщі. Збудник циркулює за схемою «тварина-кліщ-тварина або людина».
Основними джерелами збудника ХЛ в Україні є полівки, хатня, жовтогорла і польова миші, звичайна і мала бурозубка. Міграція птахів забезпечує поширення кліщів, інфікованих бореліями, на нові території. Тому природні осередки ХЛ можуть знаходитись на всій території України.
Зараження людей відбувається трансмісивним механізмом – із слиною кліща під час присмоктування. Сприйнятливість людей до боре лій дуже висока, можливо абсолютна, а імунітет нестерильний.
Під час перебування в приміських зонах для роботи на присадибних ділянках, для збору ягід і грибів, відпочинку частіше в листяних лісах з підлісками, кущами і трав’яним покривом, полювання та рибалки відбувається присмоктування кліщів з подальшим зараженням людей на ХЛ.
В наш час відмічена значна урбанізація природних осередків ХЛ. Основний переносник (кліщ) виявлений в паркових зонах, скверах, на вулицях міст України.
У м. Києві антропургічні осередки утворились на територіях: парку «Муромець», парку Партизанської Слави, Гідропарку, Труханового острова, з/в «Берізка», з/в «Біличі», урочища «Видриця», Голосіївського парку, парку «Сирецький гай», з/в «Совська балка», Ботанічного саду ім. М.М. Гришка, які є зонами масового відвідування населення.
У Святошинському районі за 2024 рік зареєстровано 54 випадки ХЛ (у 2023 р. – 53 випадки).
У 44,4 % випадків зараження відбулося на території району: 6 нападів кліщів біля водойми по вул. Прилужній, 3 випадки – у Новобіличанському лісі, 15 випадків – на різних вулицях.
Необхідно відзначити, що на території м. Києва у березні 2025 р. спостерігається підвищена активність кліщів.
За 2 місяці 2025 р. серед киян вже зареєстровано 10 випадків КІБ.
Для кліщів характерна сезонна динаміка активності, перший пік активності припадає на квітень-травень, другий – на вересень-листопад.
Зараження людини відбувається тільки через укуси кліщів, які найчастіше спочатку прикріплюються до одягу людини, коли вона торкається гілок дерев, кущів або сидить на траві. Кліщі також можуть заноситись до житла у букетах квітів, домашніми тваринами.
У вірусологічній лабораторії ДУ «Київський міський ЦКПХ МОЗ» (вул. Естонська, 3, тел. 044-427-33-74) на договірній основі проводяться лабораторні дослідження кліщів, знятих з людей, на наявність борелій.
При зараженні людини ХЛ спочатку проходить скритий (інкубаційний) період, який становить від 2 до 80 діб, в середньому – 12-14 діб після укусу кліща. Після цього виникають прояви хвороби.
КІБ – мультисистемне захворювання з ураженням різних органів і систем організму: шкіри, нервової і серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату, очей, селезінки, печінки та інших.
Основною клінічною ознакою ХЛ є мігруюча еритема – кільце гіперемованої шкіри шириною 2-5 см з більш блідим центром, яке розвивається в місці укусу кліща. У подальшому зона гіперемії переміщується до периферії і поступово гасне. Разом з еритемою може з’являтись гарячка, головний біль, затвердіння м’язів шиї, ломота всього тіла й млявість.
У подальшому виникають запалення суглобів, міокардит, гепатит, кон’юктивіт, ураження нервової системи.
У всі періоди хвороби, протягом багатьох років після інфікування, в організмі хворого спостерігається активність збудників.
Лабораторна діагностика має суттєве значення при встановленні стертих, субклінічних форм та у пізні терміни хвороби.
На ранніх стадіях ХЛ серологічні дослідження майже у 50 % випадків неінформативні, тому важливо досліджувати парні сироватки з інтервалом 20-30 днів.
Головним у профілактиці ХЛ є заходи запобігання нападу кліщів на людей.
- Одягати світлий одяг, на якому добре помітні кліщі, що закриває все тіло, для утруднення доступу кліщів до тіла;
- Використовувати для захисту від нападу кліщів репеленти, які відлякують кліщів;
- Місця відпочинку на природі звільняти від хмизу, сухого листя та трави, гілок в радіусі 20-25 м.;
- Проводити огляд та оперативне видалення кліщів після відвідування місць, де вони можуть потрапити на людину. Оглядати тіло для виявлення кліщів потрібно кожні 2 години. Ці заходи ефективні для захисту від ХЛ, оскільки зараження відбувається через 36 годин після укусу;
- Після повернення додому потрібно змінити увесь одяг, випрати і випрасувати його. Витрушування одягу не позбавляє його від кліщів;
- Обов’язково оглядати на наявність кліщів домашніх тварин, які були на природі, до того, як завести їх до помешкання.
Велике значення має термінове звернення до лікаря при виявленні кліща або при появі перших ознак захворювання (мігруюча еритема).
Після укусу кліща лікар може призначити антибіотики для профілактики ХЛ.
Наостанок необхідно зазначити, що мало є таких «виснажливих» для людини інфекційних хвороб. Проте й мало таких хвороб, які мають таку ясну картину в початковому періоді, так легко піддаються лікуванню з повним одужанням.
Джерело: Голосіївський МВ ДУ «КМЦКПХ МОЗ»