Консультує ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

Чи потрібно писати заяву при укладанні договору про добровільну сплату ЄСВ?

 Відповідно до частини 3 ст. 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», особи, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно абзацу 2 п. 5.2 розділу V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, заява про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування подається за формою згідно з додатком 2 до цієї Інструкції № 455.

 

Чи можливо повернути сплачені суми єдиного внеску у разі дострокового розірвання договору про добровільну участь?

Відповідно до п. 5.8 розділу V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України, сплачені суми єдиного внеску у разі дострокового розірвання договору про добровільну участь поверненню не підлягають.

Якщо роботодавець не платить або несвоєчасно сплачує ЄВ, чи передбачена за подібні дії відповідальність стосовно такого роботодавця?

У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску; за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсоток суми недоплати за кожний день прострочення.

За порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску, посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність.
     Статтею 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначено, що:

 1. Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
     2. Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

 

Чи можливо повернути або зарахувати в рахунок майбутніх платежів ЄВ помилково сплачені суми ЄВ?

Відповідно до Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів у разі помилкової або надмірної сплати суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на відповідний рахунок органу доходів і зборів «3719» здійснюється виключно на підставі заяви платника про повернення надміру або помилково сплачених коштів, яка подається в довільній формі до органу доходів і зборів.

У заяві обов’язково зазначаються: найменування платника (суб’єкта господарювання); код ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер), або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті); місцезнаходження та номер контактного телефону; причини повернення коштів; сума коштів, що підлягає поверненню; напрям перерахування коштів із зазначенням реквізитів рахунка одержувача коштів.
     До заяви платник обов’язково додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), який підтверджує сплату коштів на рахунок відповідного органу доходів і зборів.
     У випадку помилкової сплати сум єдиного внеску на відповідні не бюджетні рахунки за балансовим рахунком «3719» органами доходів і зборів здійснюється зарахування помилково сплачених сум єдиного внеску у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску в порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу.

В якому вигляді подається звіт щодо сум нарахованого ЄВ до органів доходів і зборів?

  Звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік в органах доходів і зборів в один із таких способів:

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством;

- на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

- на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п’яти.

Звіт, надісланий поштою, не вважається поданим. Складений звіт з порушенням вимог та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався. Відповідальним за правильність заповнення звіту є страхувальник.

 

У які строки потрібно сплатити штрафні санкції платнику ЄСВ?

Відповідно  ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.

 

Якщо фізична особа-підприємець, що знаходиться на загальній системі оподаткування несвоєчасно сплатила ЄВ, чи передбачена за такі дії відповідальність, якщо так, то яка?

Відповідно до України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», для фізичних осіб-підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) ЄВ нараховується у розмірі 34,7%. суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
     Відповідно до розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, фізичні особи - підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, сплачують ЄВ протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів в розмірі 25 відсотків річної суми єдиного внеску, обчисленої від суми, визначеної органами доходів і зборів для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності.

Суми ЄВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний рік до 10 лютого наступного року, на підставі даних річної податкової декларації.

 За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ орган доходів і зборів застосовує до платників ЄВ штрафні санкції у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум.

Згідно з частинами 10 та 13 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

 

Якщо при виході на пенсію державному службовцю виплачується грошова допомога, чи є базою нарахування ЄВ ця сума?

Грошова допомога, виплачена державному службовцю при виході на пенсію не можу бути базою для нарахування ЄСВ. Тому, що відповідно до  постанови Кабінету Міністрів України № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» віднесено одноразову допомогу працівникам, які виходять на пенсію згідно із законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам), військовослужбовцям при звільненні з військової служби.

 

Якщо за договором доручення була отримана винагорода, чи буде вона базою оподаткування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?

Так, подібні нагороди, які були отримання згідно з договором доручення є базою оподаткування ЄСВ. Адже, згідно зЗаконом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
     Базою нарахування ЄВ для вище зазначених платників є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії та за своїми ознаками належить до групи договорів у сфері доручення, що є характерною ознакою договорів про надання послуг.

 

Чи видається довідка про відсутність заборгованості по сплаті ЄСВ?

Відповідно до частини 7 ст.14 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», органи доходів і зборів зобов’язані проводити звірення сум нарахування та сплати ними єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини 1 ст. 4 цього Закону, а саме: роботодавців, фізичних осіб – підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.
     Таким чином, платник може звернутися з заявою в довільній формі щодо отримання довідки про відсутність заборгованості зі сплати ЄВ до органу доходів і зборів за основним місцем обліку.

Довідка видається безоплатно на підставі поданої заяви, яка обов’язково містить посилання на найменування підприємства (установи, організації), до якого буде подано довідку.

Контролюючий орган на підставі даних картки особового рахунку платника визначає наявність/відсутність заборгованості зі сплати ЄВ на дату формування довідки.

 

Про особливості сплати та відшкодування ПДВ під час сеансу телефонного зв’язку

 

Працівники ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві завжди намагаються тримати тісний інформаційний зв’язок з платниками податків, повідомляючи їх про останні зміни в податковому законодавстві шляхом надання ґрунтовних відповідей на хвилюючі запитання.

Нещодавно начальника управління оподаткування та контролю об’єктів і операцій Наталія Олександрівна Беспала провела сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з платниками податків на тему: «Особливості сплати ПДВ та його відшкодування з державного бюджету». 

Пропонуємо до вашої уваги найактуальніші із запитань, котрі цікавили платників податків.

Чи можлива реєстрація як самостійного платника ПДВ філії та представництва юридичної особи – резидента?

Відповідь: Відповідно до ст. 180 Податкового кодексу України, визначено перелік осіб, які для цілей оподаткування є платниками податку на додану вартість.
     Відповідно до п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України,  особа для цілей розділу V Податкового кодексу України – це будь-яка із зазначених нижче осіб, а саме:

 а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, яка:

або є платником податків і зборів, встановлених ПКУ, крім єдиного податку;

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому Податковим кодексом України порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;
     б) фізична особа - підприємець, яка:

або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку;

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому Податковим кодексом України  порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

в) юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка ввозить товари на митну територію України;

г) постійне представництво;

ґ) інвестор та/або інвестор (оператор) відповідно до угоди про розподіл продукції, на якого покладено ведення податкового обліку з податку на додану вартість за угодою про розподіл продукції.

Згідно з ч. другою ст. 55 Господарського кодексу України, суб’єктами господарювання є:

господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
     Суб’єкти господарювання, зазначені у п. 1 ч. другої ст. 55 Господарського кодексу України, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Відповідно до п. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України, філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
     Враховуючи те, що філії та представництва юридичних осіб - резидентів не є юридичними особами, а також не є суб’єктами господарювання, то у контролюючих органів відсутні підстави для реєстрації філій та представництв юридичних осіб - резидентів в якості самостійних платників ПДВ.

 

Розкажіть про порядок заповнення реєстраційної заяви ф. №1 – ПДВ

Відповідь: Відповідно до ст. 183 Податкового кодексу України, будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Згідно з п.п. 2.6 п. 2 р. ІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвержденого наказом Міністерства доходів і зборів України, державні податкові інспекції здійснюють:

-             приймання заяв;

-     контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам;
-     обробку даних заяв та документів щодо реєстрації (в тому числі як суб’єкта спеціального режиму оподаткування);

-     перереєстрації, анулювання реєстрації платників ПДВ;
-     виключення із реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування; реєстрацію (в тому числі як суб’єкта спеціального режиму оподаткування);
-     перереєстрацію;
-     анулювання реєстрації платників ПДВ;

-     виключення із реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування;
-     формування і надання витягів з Реєстру;

-     підготовку та обробку документів щодо відміни анулювання реєстрації;

-     моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру. 

Усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню. Тому, у разі виникнення у особи запитань щодо заповнення певних розділів реєстраційної заяви за ф.№ 1-ПДВ, пов’язаних із діяльністю виключно такої особи у конкретному випадку, їй необхідно звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).

 

Яким чином можна визначити суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню?

Відповідь:   Відповідно ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ст.200 Податкового кодексу України.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з цією статтею, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до  Податкового кодексу України, а в разі відсутності податкового боргу – зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від’ємне значення, то:

 а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України – сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

 

Чи можуть платники єдиного податку бути платниками ПДВ?

Відповідь: Відповідно до ст. 182 Податкового кодексу України, якщо особа, яка відповідно до ст. 181 Податкового кодексу України,  не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України, особою для цілей розділу V Податкового кодексу України є будь-яка із зазначених нижче осіб, зокрема:

а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, яка є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

б) фізична особа - підприємець, яка є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Згідно із п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України,  відсоткова ставка єдиного податку у разі сплати податку на додану вартість, встановлюється у розмірі 3 відсотка доходу – для третьої і четвертої груп платників єдиного податку та 5 відсотків доходу – для п’ятої і шостої груп платників єдиного податку.
     Враховуючи зазначене, платниками податку на додану вартість можуть бути платники єдиного податку третьої і четвертої груп платників єдиного податку за умови застосування ними ставки єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу та платники єдиного податку п’ятої і шостої груп платників єдиного податку за умови застосування ними ставки єдиного податку 5 відсотків доходу.

 

Заощаджуємо час, спілкуючись через мережу Інтернет

 

Вже доброю традицією стало, провідним фахівцям ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві спілкуватися та надавати мобільні консультації, відповідаючи на листи, що надійшли від платників податків на електронну скриньку ДПІ. Так,днями відбулося спілкування в Інтернет мережі заступника начальника ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у

м. Києві  Любові Владиславівни Сидоренко з платниками податків на тему: «Електронна звітність та її переваги над паперовим документообігом. Діяльність сервісів Міндоходів».  

Відповіді на актуальні запитання  пропонуємо вашій увазі.

Чи можливо зараз перевірити надійність мого бізнес-партнера?

Відповідь:Для того, аби перевірити надійність Вашого ділового партнера достатньо знати його код ЄДРПОУ або ж точну його назву. Введіть відому Вам інформацію в одне з полів, що знаходиться на офіційному порталі ГУ Міндоходів у м. Києві в закладці «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» і  система сама здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання і повідомить Вам про результати пошуку.

Оновлення баз даних відбувається 1 раз на місяць, отже, якщо юридична особа була зареєстрована, або внесена у одну із спеціалізованих баз протягом останніх 30 діб, дані щодо неї відображатись  не будуть.

Які мають бути дії платника, коли при підписанні електронного документу під час подачі звітності виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено»?

Відповідь: перш за все необхідно перевірити:

-     який ключ ЕЦП використовується першим? (вірна послідовність підписів Бухгалтер-директор-електронна печатка);

-     якщо ключ обрано вірно, слід звернути увагу на правильність введення паролю, а саме регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи, які відрізняються за розташуванням на клавіатурі);
-     чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа? (у разі зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до представництва АЦСК ІДД Міндоходів, в якому отримували послуги ЕЦП, подати заяву на скасування посиленого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідний йому посилений сертифікат відкритого ключа).

Коли можуть бути відкликані сертифікати ЕЦП, які були отримані в АЦСК?

Відповідь: Регламентом Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту встановлений виключний перелік підстав скасування (відкликання) посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису.

Сертифікат автоматично скасовується Центром, без надання окремого повідомлення заявнику (підписувачу), у випадку не поновлення заблокованого сертифіката протягом 30 календарних днів або закінчення строку чинності сертифіката підписувача.

Сертифікат скасовується за письмовою заявою, без додаткового повідомлення, у випадку припинення діяльності суб’єкта господарювання – заявника, розірвання підписувачем трудового договору з юридичною особою – заявником, у разі компрометації особистого ключа, за заявою заявника або його уповноваженого представника.

Сертифікат ключа може бути достроково скасований Центром, з письмовим або електронним повідомленням заявника, у разі:

-                        набрання законної сили рішенням суду про скасування посиленого сертифіката ключа;

-                        смерті підписувача або оголошення його померлим за рішенням суду;

-                        визнання підписувача недієздатним за рішенням суду;

-                        надання заявником недостовірних даних, припинення (розірвання) договору з заявником.

Скасовані сертифікати поновленню не підлягають. Інформація про усі скасовані сертифікати автоматично заноситься до Списку відкликаних сертифікатів, який публікується на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД та є доступним кожному користувачу.

 

Я хочу змінити назву особистого електронного підпису, чи можу я це зробити?

Особистий ключ електронного цифрового підпису має жорстко визначену назву – «Key-6.dat», яка зміні не підлягає. Зміна назви особистого ключа призведе до неможливості його використання.

А назва сертифіката може бути змінена за бажанням клієнта, за виключенням розширення файлу – «*.cer».

 

На яку адресу необхідно відправити договір «Про визнання електронних документів» з Міндоходів України?

 Централізоване подання звітності та договору «Про визнання електронних документів» засобами телекомунікаційного зв’язку здійснюється на електронну адресу [email protected].

 

Яку інформацію потрібно надати про заявника при зверненні на «Пульс» Міндоходів?

 При наданні інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по-батькові (посаду, назву суб’єкта господарювання), місце проживання (адресу юридичної особи), та обов’язково зазначили назву органу податкової або митниці, з яким пов’язана подія, коли відбулась подія, прізвище, ім’я, по-батькові працівника відповідного відомства, в роботі якого вбачаються протиправні або корупційні дії, та суть проблеми.

Про результати розгляду інформації клієнти повідомляються в режимі Call-back (працівник сервісу повідомляє про результати розгляду) невідкладно або протягом 1-3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання не перевищує 15 днів.

Результати розгляду анонімної інформації не повідомляються.

 

Оподаткування ПДВ медичних послуг

 

ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві інформує платників податків про те, що відповідно ст.197 р.V Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім наступних послуг:

-  надання косметологічної допомоги, крім тієї, що надається за медичними показаннями;

-  масаж для зміцнення здоров’я дорослого населення, корекції осанки тощо;

-  проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян;

-  проведення гігієнічної експертизи проектних матеріалів та попередніх проектних пропозицій, у тому числі щодо розміщення об’єкта, а також нормативної документації на нові технології виробництва продукції та нові види продукції за заявкою замовника, гігієнічна оцінка зразків нових видів продукції;

- надання консультаційної допомоги з питань проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи;

- обстеження за заявкою замовника об’єктів, що будуються, реконструюються або функціонують, з метою їх відповідності санітарному законодавству;

- проведення за заявкою замовника токсиколого-гігієнічних, медико-біологічних, санітарно-гігієнічних, фізіологічних та інших обстежень з метою визначення безпеки продукції для здоров’я людини;

- видача суб’єктам господарювання дозволів на виробництво, використання, транспортування, зберігання, реалізацію, захоронення, знищення, утилізацію продукції і речовин вітчизняного та імпортного виробництва, що потенційно небезпечні для здоров’я людини;

- надання юридичним і фізичним особам консультаційної допомоги з питань застосування законодавства про охорону здоров’я, в тому числі щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

- проведення медичного огляду осіб для видачі:

дозволу на право отримання та носіння зброї громадянам, крім військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством;
     відповідних документів на виїзд громадян за кордон за викликом родичів, що проживають у зарубіжних країнах, оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у службові відрядження (крім державних службовців, робота яких пов’язана з такими виїздами і які мають відповідні медичні документи);

посвідчення водія транспортного засобу;

- медичне обслуговування з’їздів, конференцій, симпозіумів, фестивалів, нарад, змагань тощо;

-  медичне обслуговування громадян за їх бажанням у медичних закладах із поліпшеним сервісним обслуговуванням;

- організація медичного контролю осіб, які займаються фізичною культурою і спортом в оздоровчих закладах;

- проведення профілактичних щеплень громадянам, які від’їжджають за кордон за викликом, для оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у туристичні подорожі (крім тих, що від’їжджають на лікування та в службові відрядження);

- складення за заявками замовників санітарних паспортів радіотехнічних об’єктів та проведення досліджень для їх підтвердження;

- проведення за заявками замовників державної санітарно-гігієнічної експертизи з акредитації та атестації підприємств, установ, організацій на право проведення токсиколого-гігієнічних, медико-біологічних, санітарно-гігієнічних та інших досліджень;

- визначення за заявками замовника шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, технологічного та трудового процесів, проведення досліджень для розробки засобів і заходів щодо усунення або зменшення їх небезпечної дії;

- навчання за заявками замовників на робочих місцях фахівців підприємств, установ, організацій в установах санітарно-епідеміологічної служби, державних науково-дослідних інститутах гігієнічного та епідеміологічного профілю, а також фахівців підприємств, установ, організацій, проведення санітарно-гігієнічних та бактеріологічних досліджень;

- надання за заявками замовників послуг з організації роботи відомчих санітарних лабораторій, оснащення їх медичною технікою (обладнанням, апаратурою, приладами); навчання на місці фахівців таких лабораторій методики проведення санітарно-гігієнічних досліджень

Таким чином, цю пільгу мають право використовувати виключно заклади охорони здоров’я та реабілітаційні установи для інвалідів та дітей-інвалідів, які мають ліцензію на постачання послуг з охорони здоров’я та не відносяться до вище переліченого списку.

 

Джерело: ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві