Лептоспіроз –небезпечне інфекційне захворювання

Лептоспірози – спільні для людей і тварин небезпечні інфекційні захворювання, що викликаються мікробами – лептоспірами.

Уперше захворювання, як самостійну нозоформу, визначено в 1886 р.

За провідним клінічним проявом – жовтяницею, лептоспірози поділяють на жовтушні та безжовтушні.

Джерелами збудників інфекції для людей є дикі дрібні ссавці (головним чином гризуни), сільськогосподарські та домашні тварини (свині, велика рогата худоба, вівці, кози, коні, собаки) та пушні тварини (лисиці, песці, нутрії). Носійство лептоспір встановлено більш ніж у 100 видів ссавців і 6 видів птахів.

У зовнішньому середовищі лептоспіри порівняно малостійкі. При висиханні, кип’ятінні, потраплянні під прямі сонячні проміні та впливі звичайних концентрацій дезінфікуючих засобів лептоспіри гинуть майже миттєво. Проте у воді відкритих прісних водойм зберігають життєздатність до 30 діб, у вологому грунті – до 3 місяців, на зволожених харчових продуктах – декілька днів, добре переносять заморожування.

Людина заражається в основному водним шляхом. Лептоспіри потрапляють в організм через незначні пошкодження шкіри і слизові оболонки під час купання, рибної ловлі, пиття сирої води, вживання заражених харчів, догляду за хворими тваринами, через недотримання правил особистої гігієни.

Інкубаційний (прихований) період – від 2-х до 20-ти днів.

Початок хвороби раптовий: температура підвищується до 38-40°С, виникають різка слабкість, біль у крижах, суглобах, м’язах. При розвитку тяжких форм – геморагічний синдром та жовтяниця. Летальність досягає 1-2%, при обтяжених умовах – 8-10%.

Для м. Києва, в т.ч. Святошинського району, основними носіями патогенних для людини лептоспір є хатня миша та сірий пацюк. Важливе значення для визначення епізоотичної ситуації по лептоспірозу мають лабораторні дослідження пацюків.

За літньо-осінній період 2013 р. серед обстежених по м. Києву гризунів лептоспіроносійство виявлено у 18,6% тварин.

Ураховуючи наявність дрібних ссавців на об’єктах епідризику, відкритих водоймах, а також незадовільне проведення дератизації там, епізоотична та епідемічна ситуація на 2014 р. прогнозується як несприятлива.

На підставі викладеного акцентуємо увагу на профілактиці лептоспірозу.

Велике значення в профілактиці має захист водойм від можливих забруднень продуктами життєдіяльності сільськогосподарських тварин та гризунів.

Оздоровлення природних осередків спирається на меліоративні роботи: осушення заболочених місць.

З метою запобігання захворюванню на лептоспіроз проводиться дератизація (боротьба з гризунами). Необхідно захищати приміщення від проникнення усередину гризунів.

Перебуваючи в заболоченій місцевості, на риболовлі чи полюванні, доглядаючи за хворими тваринами, слід особливо ретельно виконувати правила особистої гігієни, взувати гумові чоботи, надягати рукавички.

Враховуючи можливість зараження власників домашніх собак, доцільним може бути щеплення останніх проти лептоспірозу.

Не слід купатися у відкритих водоймах при наявності на тілі подряпин, ран.

Особам, яким не вдалося запобігти зараженню, необхідно терміново звертатися за медичною допомогою.

Джерело: Лікар-епідеміолог санепідслужби Святошинського району Г.П. Кішенець