Мінрегіонбуд надав роз’яснення щодо формування тарифів на житлово-комунальні послуги

Питання перегляду тарифів на житлово-комунальні послуги є досить непростим, оскільки по своїй суті є як економічним, так і соціально спрямованим.

Процес підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги зачіпає інтереси не лише пересічних громадян, а кожне підприємство галузі.

Згідно вимог чинного законодавства виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

На сьогодні такими уповноваженими органами є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та органи місцевого самоврядування.

Таким чином, рішення про підвищення тарифів може прийматися лише цими уповноваженими органами.

При цьому варто зауважити, що у сьогоднішніх умовах господарювання основними причинами зростання тарифів є :

1) особливості структури витрат комунальних підприємств, їх надзвичайна залежність від вартості енергоносіїв та мінімальної заробітної плати.

2) тривале стримування зростання тарифів у минулих роках.

Враховуючи підвищення тарифів на енергоносії, зростання цін на матеріально-технічні ресурси, зміну рівня мінімальної заробітної плати, здорожчення робіт субпідрядних організацій перегляд тарифів на житлово-комунальні послуги та приведення їх до економічно обґрунтованого рівня, є об’єктивною необхідністю.

Водночас всі ми маємо розуміти, що до питання перегляду тарифів на житлово-комунальні послуги необхідно підходити виважено.

Щодо підвищення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій

Як було зазначено, рішення про підвищення тарифів може прийматися лише уповноваженими органами. В даному випадку – органами місцевого самоврядування, адже саме вони наділенні повноваженнями щодо встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

У свою чергу, тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, на відміну від комунальних послуг, розраховуються та встановлюються по кожному будинку окремо. І такий підхід є справедливим, оскільки розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно із ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» має визначатися залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Таким чином чинним законодавством передбачено, що тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для відповідного будинку має розраховуватися залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг, визначеного додатком до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

Необхідно зазначити, що згідно з вимогами вищезазначеного Порядку до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій можуть бути включеними витрати з надання 18 послуг (прибирання прибудинкової території, прибирання сходових кліток, технічне обслуговування ліфтів, освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води, енергопостачання ліфтів та ін.).

Значна частина вказаних послуг залежить від вартості електроенергії.

У разі збільшення вартості електроенергії чинні тарифи не дозволять забезпечити покриття витрат понесених підприємством (ЖЕО) на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Як наслідок, матимемо збитки та борги підприємства, а також зниження якості послуг, недотримання періодичності та строків надання відповідних послуг

Щодо соціального захисту населення

Дійсно за умов  перегляду тарифів на житлово-комунальні послуги постає питання щодо спроможності людей оплачувати за підвищеними тарифами.

Усвідомлюючи всю відповідальність за перегляд тарифів, Урядом передбачено ряд заходів щодо посилення соціального захисту населення в умовах зростання тарифів на житлово-комунальні послуги.

Головним механізмом забезпечення соціального захисту найбільш вразливих верств населення залишається Програма житлових субсидій, яка гарантує малозабезпеченим громадянам стабільність витрат на оплату житлово-комунальних послуг незалежно від зміни вартості послуг.

Через Програму житлових субсидій держава компенсує сім’ям, що складаються лише з непрацездатних осіб, а також сім’ям, у складі яких є діти, інваліди І або ІІ групи і середньомісячний сукупний дохід яких на одну особу в розрахунку на місяць не перевищує прожиткового мінімуму, витрати на оплату  житлово-комунальних  послуг у межах норм споживання, що перевищують 10% сукупного доходу. Іншим сім’ям компенсуються відповідні витрати, що перевищують 15% сукупного доходу.

Крім того, населення України має можливість скористатись новою державною соціальною програмою.

Так, з 1 липня 2014 року набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 № 83 «Про посилення соціального захисту населення в умовах підвищення цін і тарифів на комунальні послуги», якою передбачено  надання населенню компенсації додаткових витрат на оплату комунальних послуг (централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води та газопостачання) у зв'язку з підвищенням цін і тарифів на ці послуги. 

Компенсація розраховується як різниця між розміром плати за послуги з газопостачання, централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у межах норм споживання (з урахуванням пільг та субсидії) після підвищення цін і тарифів на послуги та розміром відповідного платежу, який сім’я сплачувала до зміни цін і тарифів на послуги.

Право на отримання компенсації матимуть сім’ї, у яких середньомісячний сукупний дохід за попередні шість місяців не перевищував величини прожиткового мінімуму для сім’ї, що визначається як сума прожиткових мінімумів для кожного члена сім’ї відповідно до його належності до основних соціальних і демографічних груп населення (близько 1190 гривень на 1 особу). До складу сім’ї включаються особи, які зареєстровані у житловому приміщенні (будинку).

Джерело: відділ з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю