Моральна шкода

Наявність моральної шкоди передбачає негативні зміни у психічній сфері людини і виражається в перетерпінні нею фізичних і душевних страждань. Однією з найважливіших особливостей моральної шкоди є те, що ці негативні зміни відбуваються у свідомості потерпілого і форма їх вираження значною мірою залежить від особливостей психіки  потерпілого. Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, неможливо відшкодувати в повному обсязі, адже не має точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Навіть сама людина, якій завдано моральної шкоди, не завжди може визначити її розмір, тим паче у грошовому еквіваленті. З огляду на це законодавець відмовився від регулювання чіткого розміру відшкодування моральної шкоди, надавши це право суду.

 На сучасному етапі розвитку світової спільноти проблема прав і свобод людини є однією з найактуальніших. У цьому напрямку прийнято низку міжнародних нормативно-правових актів, котрі визначають людину найвищою цінністю суспільства, а належне забезпечення її прав і свобод – головним обов’язком демократичної держави.

У зв’язку з цим набуває особливої актуальності створення розвиненого механізму реалізації прав і свобод людини, зокрема права людини на компенсацію моральної шкоди.

Нині позов про відшкодування моральної шкоди набуває все більшої популярності.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Зобов’язання з відшкодування моральної шкоди виникає за наявності:

 - моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага;

- неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; 

- вини заподіювача шкоди.

 Характер шкоди (моральної) не визначається об’єктом, якому вона завдається. Моральна шкода може мати місце як при порушенні особистих прав, так і майнових інтересів.

Наступною умовою відповідальності за заподіяння моральної шкоди є протиправність поведінки – невиконання юридичного обов’язку, встановленого нормою права. Відповідно до форм юридичних обов’язків  протиправність виступає у формі дії і бездіяльності. При цьому, під протиправною дією розуміють поведінку, що заборонена законом, а під протиправною бездіяльністю – невчинення особою дій, які вона була зобов’язана за законом вчинити.

 Моральна шкода підлягає відшкодуванню лише за наявності вини особи, яка її завдала, у формі як умислу, так і необережності.

Особа звільняється від відповідальності з відшкодування моральної шкоди, якщо доведе, що вона завдана не з її вини. Це є наслідком дії в цивільному законодавстві презумпції (припущення) винуватості, сутність якої полягає в тому, що особа, яка завдала шкоди, вважається винною в цьому до тих пір, поки не доведе відсутність своєї вини.

У разі завдання моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається  з урахуванням ступеня вини кожної з них. При цьому, якщо шкоду завдано спільно, тобто взаємопов’язаними, сукупними діями або діями з єдиним наміром, заподіювачі шкоди несуть перед потерпілим солідарну відповідальність.

Саме визначення розміру відшкодування моральної шкоди – це елемент цивільно-правового спору, що вирішується судом.

Оскільки випадки та обставини, за яких може бути заподіяна шкода, мають широке коло, законодавець допускає відшкодування завданої моральної шкоди грішми, іншим майном .

Моральна шкода, як правило, відшкодовується одноразово, але у випадках, встановлених договором або законом, платежі по її відшкодуванню можуть мати періодичний характер.

Джерело: Святошинське районне управління юстиції у м. Києві