«Музична вітальня» Київської дитячої музичної школи №23 відзначила Свято Покрова Пресвятої Богородиці (фото)
14 жовтня 2014 року в святково прибраній «Музичній вітальні» Київської дитячої музичної школи №23 (директор Анікєєнко Алла Ігорівна) відділу культури та охорони культурної спадщини Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації проведено мистецький захід «Свята заступнице Козацтва», приурочений до християнського свята Покро́ва Пресвято́ї Богородиці та Дня українського козацтва.
В концертній програмі прозвучали твори духовного спрямування та патріотичні пісні. «Ave Maria» Джуліо Каччіні та «Під твою милість» Ігоря Соневицького виконав вокальний ансамбль «Ангельорус» (керівник Стефанишина Тетяна, концертмейстер Шаріна Анастасія), «Ave Maria» Каміля Сен-Санса виконав Дмитро Новохатський (викладач Маєва Олена, концертмейстер Кільчицька Анна), «Богородице Діво» (знаменний розспів) о. Дмитра Туптала (Ростовського), «Мати милосерда», «Ісусе мій прелюбезний» прозвучали у виконанні ансамблю старовинної духовної музики (керівник Маєва Олена).
Наймолодші учасники цього святкового дійства – учні підготовчої групи виконали твір «Козачата», музика Миколи Ведмедері на слова Олекси Яворського (керівник Дьяченко Ірина, концертмейстер Вайсберг Мирослава).
Ансамбль народних інструментів (викладачі Нільська Олена та Макарова Ольга) виконав «Гей, соколи» Томаша Падури. Стрілецька пісня «Повіяв вітер степовий» та «Молитва» Михайла Гайворонського прозвучали у виконанні вокального ансамблю «Ангельорус». Випускниця школи Ангеліна Власенко подарувала слухачам українську народну пісню в обробці Бориса Лятошинського «Ой у полі тихий вітер віє».
Хор учнів старших класів (керівник Булгакова Тетяна, концертмейстер Бондар Бела) виконав твір Анатоля Кос-Анатольського «Три смерічки». Тріо бандуристів у складі Андрія Степенка, Ярослава Павлюченка, Максима Короля (викладач Лебідь Олена) заспівали пісню про веселих козачат.
На завершення святкової програми прозвучали пісні «Ой, у лузі червона калина» Степана Чернецького, «Вітре буйний» музика народна на слова Тараса Шевченка та «Козацька слава» у виконанні ансамблю народної пісні (керівник Гаркуша Валентина, концертмейстер Грузинський Максим, супровід ударних інструментів – Козак Тарас).
Ведуча концертної програми - викладач школи Стефанишина Тетяна створювала святкову атмосферу, представляючи учасників концерту і їх музичні вітання для гостей. Концертна зала була переповнена і маленькими слухачами – учнями школи і їх батьками, бабусями, дідусями та гостями закладу - жителями мікрорайону Микільська Борщагівка. Всі присутні на цьому мистецькому заході з задоволенням слухали виступи, щиро аплодуючи учасникам концерту.
До відома: відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. Хоча свято було впроваджене ще з часів хрещення Русі, особливе шанування Покрови Богородиці починається з 12 століття, при князеві Андрії Боголюбським, який і збудував Покровську церкву — на річці Нерль біля свого загородного замку Боголюбове. Перші монастирі на честь Покрови Богородиці виникли в Північній Русі - Звєрін Покровський в Новгороді (12 ст.) і Покровський в Суздалі (1364). На території України найстарішою церквою, яка присвячена святу Покрови Пресвятої Богородиці, є церква в селі Сутківці Хмельницької області, зведена у 1467 році, як фортеця.
Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів. Деякі Покровські храми, переважно 18 століття вціліли до нашого часу. Перлиною української архітектури можуть вважатися Покровський собор Харкова, зведений у 1689 р., у стилі мішаного козацько-московського бароко, та київська трибанна церква Покрови на Подолі, що зведена у 1766 році видатним зодчим Григоровичем-Барським. Крім того, Покрова уособлювала ще й материнство – святе поняття для козаків. Як писав Д.І. Яворницький: «… це свято для козаків мало подвійне значення, під покровом Богородиці запорожці не боялися ні ворожого огню, ні грізної стихії, ні морської бурі; під Покровом Приснодіви вони залишалися нежонатими, і свято виконували головний девіз святого життя – захист православної віри».
Джерело: відділ культури та охорони культурної спадщини