«На коцюбі стрибати – калиту кусати» – андріївські вечорниці в Централізованій системі підліткових клубів «Щасливе дитинство» (фото)
13 грудня, на Андрія, коли, за українським звичаєм, молодь збиралася на так званих «великих» вечорницях, влаштовуючи усілякі забави, в підліткових клубах за місцем проживання по роботі з дітьми, підлітками та дорослим населенням відбулись андріївські вечорниці.
В Централізованій системі підліткових клубів «Щасливе дитинство» управління у справах сім`ї, молоді та спорту стало доброю традицією розпочинати зимові святкування андріївськими вечорницями — веселим і колоритним дійством, жартами і сміхом.
Дівчата змушували хлопців виконувати різні завдання, які ті з задоволенням виконували під загальний сміх. Коли всі завдання було виконано, внесли запашну калиту, яку підвісили стрічкою. Обряд кусання калити – найвеселіша частина андріївських вечорниць.
Пан Коцюбинський сідав верхи на коцюбу, вдаючи, що скаче на баскому коні, двічі об’їжджав паляницю, заводячи при цьому розмову з вартовим:
- Добривечір, пані Калитинська!
- Доброго здоров’ячка, пане Коцюбинський!
- А дозвольте Калиту кусати!
- Кусайте, та спочатку скажіть …(наприклад: Сімсот соколят на одній подушці сплять (соняшник)
Після відгадки вартовий несподівано смикав за мотузок – і Калита злітала вгору!
А в кінці вечора калиту зняли, розламали і піднесли всім по шматочку, примовляючи: «Калита, калита солодка була, тепер ми її з’їли, за женихом полетіли!» І дехто зі старших дівчат ховав свій шматочок, щоб перед сном покласти на подушку, мовляв, присниться наречений. Завжди існує ймовірність, таки підгледіти своє майбутнє.
Андріївські вечорниці - це можливість цікаво та весело провести час із друзями і отримати гарні враження, дізнатись про національні традиції.
З історії: свято припадає на 13 грудня і відзначається на честь апостола Андрія Первозванного – одного з Христових апостолів, покровителя України. Ще в дохристиянські часи саме в цей період відзначали свято Калити, для чого дівчата випікали коржі, котрі мали назву «калити». Потім із цією обрядовою стравою влаштовували різноманітні ігри та ворожіння. Деякі дослідники пов’язують свято Андрія з Ядреєм. У «Слові про ідолів» (ХІІ ст.) говориться про те, що дехто ще молиться «и Ядрею, и Обилухе, и скотну богу, и попутнику, и лесну богу, и спориням, и спеху».
Джерело: управління у справах сім’ї, молоді та спорту Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації.