На порозі хвороба Лайма

Іксодовий кліщовий бореліоз (ІКБ) або хвороба Лайма – хвороба з трансмісивним шляхом передачі, із значним поліморфізмом клінічних проявів, що уражають центральну нервову і серцево-судинну системи, опорно-руховий апарат та призводить до тривалої непрацездатності і інвалідності.

Характерним клінічним проявом цього захворювання є коло гіперемованої шкіри червоного кольору на місці укусу кліща, більш відоме як хронічна мігруюча еритема.

Як нова нозологічна форма хвороба Лайма стала відомою з 1984 року. За показниками росту захворюваності, різноманіттям симптоматики і клінічного перебігу та значенням в сучасній інфекційній патології людини хвороба Лайма вийшла на перше місце серед природо-осередкованих зоонозів у багатьох країнах світу.

В результаті досліджень, проведених у 1989-98р.р., в Україні були виявлені природні вогнища та захворювання людей на ІКБ у Волинській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Миколаївській, Сумській, Хмельницькій областях і в м. Києві.

У Святошинському районі щорічно реєструється понад 30 звернень мешканців з приводу мігруючої еритеми до медичних закладів, де після лабораторних обстежень їм підтверджується діагноз хвороби Лайма.

Резервуаром збудників (борелій) є близько 200 різних видів ссавців та птахів, які прогодовують іксодових кліщів. В організм людини борелії потрапляють із слиною кліща під час присмоктування.

В наш час відмічена значна урбанізація природних осередків ІКБ.

У м. Києві моніторинг за розповсюдженням іксодових кліщів проводиться щорічно в зелених зонах (біля водойм, в парках, зонах відпочинку тощо).

За спостереженнями перший сезон активності кліщів у природі реєструється у квітні-травні, другий сезон – у вересні-жовтні.

За 2022 рік 175 хворих (46,7%) на ІКБ заразились у м. Києві. Випадки реєструвались на території усіх 10 районів міста. Найбільша кількість заражень зареєстрована при відвідуванні наступних місць столиці: лісу біля озера «Синє» на ж/м Виноградар (19 вип.), Берковецького кладовища (9 вип.), парку «Сирецький гай» (12 вип.), парку «Бабин Яр» (6 вип.), Труханового острову (3 вип.), лісу зони відпочинку Пуща-Водиця (3 вип.), лісу на ж/м Новобіличі (3 вип.).

 На території Київської області заразилось 124 хворих (33,1%), інших областей України – 50 (13,3%), на території інших країн – 8 (2,1%) (Польща, Чехія, Німеччина, Франція).

Із 10 кліщів, знятих з людей, які були лабораторно досліджені, виявлено 5 кліщів, інфікованих бореліями (50%).

Наведені дані свідчать про існування ризику зараження на ІКБ під час відвідування та відпочинку у зазначених вище місцях.

Основною клінічною ознакою хвороби є мігруюча еритема, яка виникає у місці укусу кліща.

Тривалість інкубаційного періоду від 1 до 53 днів, найчастіше – 12 днів.

При вчасно встановленому діагнозі хвороби, більшість пацієнтів можна успішно вилікувати антибіотиками. Чим раніше почати лікування, тим швидше й цілковитіше видужує людина.

Якщо хворобу не лікувати, вона переходить в хронічний хвилеподібний перебіг із загостреннями і ремісіями. У подальшому хронізація процесу може призвести до інвалідності.

Важливо, що імунітет після хвороби Лайма допускає повторне зараження і хворіти на ІКБ можна кілька разів.

Для запобігання захворюванню необхідно якомога скоріше видалити кліща, що присмоктався на шкірі (до 2-х годин). Найкраще це зробить фахівець травмпункту або хірургічного кабінету закладу охорони здоров’я. Але якщо людина перебуває далеко від медичних закладів, то доведеться видаляти самому. Спочатку кліща необхідно пальцями обережно розгойдувати з боку в бік. Потім зробити петлю з нитки, натягнути її на тіло кліща і повільно витягнути комаху разом з хоботком. Якщо хоботок залишився в ранці, його потрібно видалити стерильною голкою. Місце присмоктування протирають тампоном з антисептичним засобом. Руки обов’язково ретельно вимити.

Заходи профілактики ІКБ направлені проти нападу кліщів:

- використання для захисту від цих небезпечних комах аерозолів та кремів, які відлякують кліщів;

- на природі для відпочинку краще очищати місце від сухої трави, гілок, хмизу;

- триматися середини стежок;

- у дворі біля дому, на дачі необхідно регулярно косити траву;

- на природу чи прогулянку в парку варто одягати світлий однотонний одяг з довгими рукавами і довгі штани, які щільно облягають тіло – на світлому легше виявити кліща, а одяг, що облягає, захистить від проникнення комах на шкіру;

- необхідно проводити само- і взаємоогляд та огляд домашніх улюбленців для своєчасного виявлення кліща, що присмоктався. Огляди варто повторювати кожні 2 години прогулянки та після того як повернулись додому. Також перевірте усі речі, які принесли з прогулянки – сумки, пледи тощо.

Велике значення має термінове звернення до лікаря при виявленні кліща або при появі перших ознак захворювання (мігруюча еритема).

Украй важливе проведення загальносанітарних заходів щодо благоустрою парків. Боротьба з безпритульними тваринами – головними годувальниками кліщів, займає не останнє місце у боротьбі з хворобою Лайма.

Джерело: Голосіївський МВ ДУ «Київський міський ЦКПХ МОЗ України».