Пантелеймон Куліш – один із корифеїв української літератури
«...Самовиношував надзвичайні думки про вигадану важливість України, вмістивши навіть у надрукованих ним творах багато двозначних місць, що могли вселяти в малоросів думки про право їх на окреме існування від імперії...»
З доповіді жандармерії про П.Куліша
Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш народився 7 серпня (26 липня) 1819 року у містечку Вороніж нині Шосткинського району Сумської області. Устиг проявити себе мало не в усіх сферах письменницької та гуманітарно-наукової діяльності.
І про нього можна говорити як про поета і прозаїка, історика й етнографа, перекладача й мовознавця, публіциста й культурно-освітнього діяча. Творчу роботу Куліш поєднував із державною службою та громадською діяльністю. До того ж саме він розробив упроваджену в Україні систему сучасного алфавіту і правопису, так звану кулішівку.
П. Куліш постійно перебував у емоційно напруженому стані духовного пошуку, переживав жагучі захоплення й сильні розчарування. Відкидав ілюзії молодості, піддавав їх нещадній критиці. Тому не дивно, що в шістдесят-сімдесят років він не визнавав надій та ідеалів, близьких йому у двадцяти-тридцятирічному віці. Багато хто бачив у цьому мало не зраду українських національних інтересів, утім, зробити Кулішеві закид стосовно особистої вигоди внаслідок зміни поглядів не міг ніхто. Багато поколінь українських патріотів поділяли ті романтичні захоплення, яких не уникнув і він, але протягом життя він їх цілком переборов.
Іван Франко називав Куліша «перворядною звіздою» в українському письменстві, «одним із корифеїв нашої літератури». Відомий найбільше як автор першого україномовного історичного роману «Чорна рада». За словами Івана Франка, «Чорна рада» - «найліпша історична повість в нашій літературі». Історична основа роману - події, що відбулися після Переяславської угоди 1654 року - боротьба за гетьманування після смерті Богдана Хмельницького.
Пантелеймон Куліш був дуже освіченою людиною, писав українською та російською мовами.
Протягом усього життя Куліш відзначався надзвичайною працездатністю і щирим ставленням до своїх занять. У ньому повною мірою поєднувалися митець і вчений. Він яскраво, у барвах і постатях, бачив історію рідної країни і чудово знав її, проаналізувавши безліч українських, російських, польських джерел і документів, багато з яких були відкриті ним самим як археографом. Куліш однаково щиро й палко захоплювався козацьким минулим України в молоді роки і громив, по суті, свої ж ілюзії в подальші роки життя, нерідко впадаючи в крайнощі. На старості він виявився чужим серед своїх і своїм серед чужих. Українське суспільство вважало його ренегатом, але він продовжував завзято трудитися, збагачуючи національну культуру новими перекладами й поемами. П. Куліш не міг пробачити російському самодержавству заборону українського слова і прирік себе на добровільне сільське самітництво. При цьому на кожному повороті власного ідейно-творчого шляху Куліш залишався вірним собі та своїм переконанням.
До дня народження П.Куліша в Центральній районній бібліотеці ЦБС «Свічадо» управління культури, туризму та охорони культурної спадщини з 04 по 08 серпня 2014 року розгорнуто книжкову виставку «Там де справжній талант»…
Центральна районна бібліотека Централізованої бібліотечної системи «Свічадо» запрошує всіх бажаючих до прочитання творів Пантелеймона Куліша. Знайдіть найближчу до Вас бібліотеку на сайті: http://www.svichado.com.ua/.
Джерело: управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації