«Сонцесяйна калита»: в СШ №200 відсвяткували одне з найбільш шанованих молодіжних свят у наших предків (фото)
Одне з найбільш шанованих молодіжних свят у наших предків - Калита. Святкується воно увечері 13 грудня за новим стилем, або ж 30 листопада за старим. Тобто за старим стилем це відбувалось в ніч з листопада на грудень, в ніч напередодні зими.
Це слов’янське свято припадає на найбільш темний період року, коли як кажуть, день до обіду. При допомозі магічних ритуалів люди намагалися допомогти сонцю розгорітися. Найтісніше пов'язаний з культом сонця вогонь, в тому числі домашнє вогнище, тому на Калиту так широко використовувались атрибути печі та знаряддя праці, якими господиня поралася коло вогню — кочерга, хлібна лопата, рогачі, горня, сажа. Обрядовий хліб — калита також нагадує сонце, він обов'язково круглий, як сонце, в середині з діркою, до того ж вимазаний медом. Золотий мед, принесений бджолами (божими мухами) також символізував сонце і широко використовувався в цей день. Ним намащували калиту, іноді жартуючи, хлопці вмочали пальці в мед і мазали дівчатам вуста, щоб солодкі були. З меду готували і напої на калиту. Варто відмітити, що горілку на молодіжних вечорницях не вживали.
З метою залучення учнів та батьків до традицій українського народу 30 листопада 2013 року в 2-А класі (класовод Щербак О.І.) спеціалізованої школи №200 святкували Калиту.
Підготовка до свята тривала майже місяць. Діти під керівництвом вчителя музики Швеця О.Л. розучували українські пісні та танці. Мами знайомились з святковими стравами та напоями.
А під час свята всіх захопили розмови з паном Калитинським, які закінчувались чи то спробою відкусити калити, чи спробою втекти від віхтя з сажею. Навіть серед татків знайшлись сміливці і вийшли на жартівливий двобій за спробу відкусити шматок калити.
А потім калиту розділили між учнями та батьками. А мами влаштували конкурс вареників – з вишнями, капустою, картоплею та сиром.
Задоволення отримали всі – і діти, і батьки. Та щиро дякували і класному керівнику і музичному керівнику за цей дотик до витоків української культури.
