Спілкування в мережі Інтернет з платниками податків
Днями відбувся черговий Інтернет-діалог заступника начальника ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м.Києві Андрія Андрійовича Поліщука з платниками податків на тему: «Особливості використання РРО з контрольною стрічкою в електронній формі. Сервіс «Пульс»- ефективність роботи».
Під час прямого спілкування Андрій Андрійович систематизував надіслані на електронну пошту запитання, надав вичерпні відповіді на них. Під час проведення Інтернет-конференції піднімалися актуальні на часі питання, пропонуємо до вашої уваги найактуальніші з них.
Який порядок подання звітності про використання РРО?
Відповідь: З 1 січня 2013 року відповідно до норм Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб’єкти господарювання здійснюють перехід з подання щомісячної звітності про використання РРО за формою ЗВР-1 на подання контрольно-звітної інформації в електронній формі до Системи зберігання та збору даних РРО Міндоходів по дротових або бездротових каналах зв’язку на базі технології, розробленої Національним банком України.
В період до підключення до Системи (персоналізації) суб’єкт подає звіт за формою ЗВР-1 до 15 числа місяця, наступного за звітним.
Після підключення до Системи, тобто, за період, наступний після місяця, у якому проведено персоналізацію, припиняється подання паперової звітності і контрольно-звітна інформація передається лише в електронному вигляді до Системи зберігання і збору даних РРО.
За місяць, у якому проведено підключення до Системи (персоналізацію), суб’єкт господарювання у термін до 15 числа наступного місяця, подає звіт ЗВР-1 із зазначенням обсягів розрахункових операцій за період звітного місяця до дня проведення персоналізації і, відповідно, початку електронного звітування.
В подальшому подання звітності за формою ЗВР-1 суб’єктом господарювання припиняється і контрольно-звітна інформація передається лише в електронній формі за технологією НБУ.
Звертаємо увагу, що з 1 січня 2014 року за неподання звітності про використання реєстраторів розрахункових операції в електронному вигляді до платників податків будуть застосовуватися штрафні санкції.
Яка відповідальність передбачена за невиконання друку контрольної стрічки або її не зберігання ?
Відповідь: Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних секів, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадянського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки забезпечувати їх зберігання протягом трьох років (п.10 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
У разі, якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або не збережено контрольну стрічку протягом трьох років, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створені в електронній формі до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 5 ст. 17 Закону).
Окрім того, посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг за порушенням вимог цього Закону притягуються органами державної податкової служби України до адміністративної відповідальності згідно з Законом (ст.. 26 Закону).
При цьому статтею 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ст.. 155 прим. 1 Кодексу розглядають судді районних, районних у місті, міські чи міськрайонних судів відповідно до ст.. 221 Кодексу.
Таким чином, у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або не збережено контрольну стрічку протягом трьох років, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі до суб’єктів господарювання за рішенням органів Міндоходів застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Окрім того, вказані правопорушення тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладання штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Чи затверджено вже новий реєстр РРО?
Відповідь: Державна податкова інспекція у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що з 18.09.2013 року набрав чинності наказ Міністерства доходів і зборів України № 491, яким затверджено у новій редакції Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.
Наказ від 02.08.2013р. № 317 втратив чинність.
Чи не є правопорушенням те, що електронний цифровий підпис, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та підпис, що скріплює цю податкову накладну при її видачі покупцю, належить різним особам?
Відповідь: Згідно із п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:
а) у паперовому вигляді;
б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов’язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, визначені ст.201 ПКУ.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Відповідно до п.5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, продавець складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.
Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб платника податку у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.
За відсутності у продавця посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.
Продавець, що є фізичною особою - підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис фізичної особи - підприємця; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.
Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, продавець отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає податковому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб продавця накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.
З метою отримання інформації, що міститься у Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв’язку Державній податковій службі (п.13 Порядку №1246).
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з ПДВ за такою операцією.
Враховуючи викладене, електронний цифровий підпис, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та підпис, що скріплює цю податкову накладну при її видачі покупцю, повинні належати одній особі, якій делеговано право підпису податкових накладних.
Як відбувається отримання платником першої та другої квитанцій при подачі звітності в електронному вигляді, та як довго їх потрібно зберігати ?
Відповідь:Відповідно до р. ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.08 №233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.08 за №320/15011 платнику податків надсилаються квитанції:
перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу доходів і зборів засобами телекомунікаційного зв’язку. Ця квитанція надсилається органами доходів і зборів на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі доходів і зборів. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;
підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних органу доходів і зборів є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу доходів і зборів, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв’язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі доходів і зборів.
У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів доходів і зборів до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку – протягом перших двох годин наступного робочого дня.
Архів надісланих до органу доходів і зборів файлів податкових документів із накладеними на них ЕЦП Платника податків та отриманих електронних квитанцій зберігається протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання податкової звітності на паперових носіях, тобто 1095 днів з дня подання податкової звітності.
Чи потрібно користувачам касової техніки звітувати електронно?
Відповідь: З 2013 року користувачі касової техніки повинні звітувати до органів Міндоходів в електронному вигляді. Саме для цього реєстратори розрахункових операцій мають бути оснащені електронними стрічками, на яких формуватимуться копії розрахункових документів і фіскальних звітів. Один раз на добу цей звіт автоматично передаватиметься до серверу обробки інформації Міністерства. Платники податків можуть або приєднати до існуючої касової техніки відповідні модеми для передачі даних, або придбати нову техніку.
Для того, щоб звітувати в електронній формі платнику податків потрібен лише ключ електронно-цифрового підпису, який безкоштовно видається в Центрі сертифікації ключів в центрі обслуговування платників податків та відповідне програмне забезпечення. Суб’єкти господарювання, які використовують РРО та не подають звітність в електронному вигляді з 1 січня 2013 року порушують вимоги Закону. Разом з цим, Законом передбачено можливість передачі контрольно-звітної інформації від РРО як дротовими, так і бездротовими каналами зв'язку. Тобто Вами можуть бути використані засоби стільникового зв'язку, дротового Інтернету, телефонні мережі тощо. Можливість користування конкретними каналами зв'язку передбачено виробником РРО та модемів для передачі контрольно-звітної інформації.
Джерело: ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.