Спілкування в мережі Інтернет з платниками податків
Для створення комфортних умов отримання необхідної інформації для платників податків фахівці ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодня намагаються вдосконалювати шляхи, що ведуть до успішної співпраці. Останнім часом надання корисної інформації через мережу Інтернет стає все більш популярним і загальновживаним. Працівники ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві практикують активне проведення Інтернет-конференцій з платниками податків. Наслідком таких конференцій є отримання платниками якісних роз’яснень.
Днями відбувся черговий Інтернет-діалог заступника начальника ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Любові Сидоренко з платниками податків на тему: «Актуальні питання суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в результаті використання РРО з контрольною стрічкою в електронній формі. Пропозиції суб’єктів господарювання щодо змін в законодавстві».
Під час прямого спілкування Любов Владиславівна надала вичерпні відповіді на запитання платників податків. Пропонуємо вашій увазі найактуальніші з них:
Яким чином суб’єкти господарювання можуть звірити інформацію надіслану до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку?
Відповідь: Відповідно до абз. другого п.7 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам’яті модемів, які до них приєднанні.
Суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, за виключенням електронних контрольно-касових реєстраторів, повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в їх фіскальній пам’яті (абз. третій п.7 ст.3 Закону).
Згідно з ч. першої ст. 16 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» із змінами та доповненнями податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Підпунктом 10.1.2 п. 10.1 ст. 10 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами і доповненнями передбачено, що кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.
Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом (п.п. 10.3.1 п. 10.3 ст. 10 Закону).
Різновидом інформації з обмеженим доступом є службова інформація (ч. перша ст. 6 Закону). Вимоги для обмеження доступу до інформації зазначені в ч. другій ст. 6 Закону.
Порядок оформлення запитів на інформацію при реалізації права на її доступ та строки розгляду таких запитів визначено у розділі IV Закону.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша ст. 20 Закону).
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту(частина друга ст. 20 Закону).
Чинним законодавством не визначено порядку проведення суб’єктами господарювання звірки щодо інформації, надісланої до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку.
При цьому, для отримання інформації, яка збирається та зберігається про суб’єкта господарювання, такий суб’єкт має право звернутися до органів доходів і зборів із запитом на інформацію.
Чи необхідно подавати періодичні звіти, надруковані на РРО за звітний місяць, разом зі звітом за формою № 3ВР-1?
Відповідь: Відповідно до п. 2 Порядку подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, звітність, пов’язана із застосування РРО надається у складі «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» за формою № 3ВР-1, а при наданні звіту за останній місяць календарного року - з поданням додатково періодичних звітів за минулий календарний рік, надрукованих на кожному РРО.
Згідно із п. 4 Порядку надруковані на РРО періодичні звіти повинні подаватися щодо тих РРО, які застосовувалися у відповідному періоді, та щодо тих, технічними характеристиками яких передбачено друкування періодичних звітів з нульовими сумами за період, коли РРО не використовувався. Дозволяється подавати періодичні звіти разом із Звітом за перший місяць поточного календарного року.
Враховуючи вищезазначене, періодичні звіти за минулий календарний рік (надруковані на кожному РРО обов’язково подаються із звітом (за формою 3ВР-1) за останній місяць календарного року. При цьому дозволяється подавати періодичні звіти разом із Звітом за перший місяць поточного календарного року.
Як розрахувати ліміт каси для підприємства, якщо середньоденний показник, обчислений на підставі касових оборотів, дорівнює нулю?
Відповідь: Відповідно до абзацу п`ятого пункту 5.4 глави 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, підприємства, у яких відповідний середньоденний показник, обчислений на підставі касових оборотів (додаток 8), дорівнює нулю або не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, можуть встановлювати ліміт каси в розмірі, що перевищує обчислений середньоденний показник, але не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Яким чином підприємство веде касову книгу в електронному вигляді?
Відповідь: Згідно з п. 4.4 глави 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп’ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира»), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.
Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.
У разі роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» у кінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року - їх загальна кількість за рік.
Після роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» і «Звіту касира» касир зобов’язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати «Звіт касира» разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у «Вкладному аркуші касової книги».
«Вкладний аркуш касової книги» протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи).
Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.
Скільки потрібно вести журналів реєстрації прибуткових і видаткових касових документів?
Відповідь: Відповідно до п. 3.11 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (додаток 4), який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями. Видаткові касові ордери, що оформлені на підставі видаткових відомостей, реєструються в такому журналі після здійснення виплат, зазначених у видатковій відомості.
Таким чином, суб’єкт господарювання одночасно веде один журнал реєстрації прибуткових і видаткових операцій, в якому реєструє прибуткові та видаткові касові ордери. По завершенні журналу заводиться новий журнал відповідно до вимог чинного законодавства.
Джерело: державна податкова інспекція у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві