«У мене нічого немає, і тому немає чого втрачати»
Це теж дуже «цікава» позиція, коли сім'я виправдовує відсутність багатьох необхідних речей тим, що і не треба буде страждати, що вони з якоїсь причини «загубляться».
Не треба віддавати дитину в школу, тому що все одно його звідти відрахують. Не треба купувати дитині іграшку, тому що він все одно її зламає. Не треба купувати солодощі, тому що все одно інші їх з'їдять. Не треба в будинку прибирати, тому що все одно забрудниться...
З такою сім'єю спеціалістам Святошинського районного у м. Києві центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді по-своєму дуже складно працювати, оскільки на будь-яке завдання знайдеться абсурдна відповідь, що «це безглуздо», «не потрібно», «порожня трата часу». От одна з історій Центру: не треба йти отримувати довідку, тому що все одно чиновник знайде причину, щоб не дати її.
У цих випадках спеціалісти Центру розглядають разом з сім'єю її цінності. Що для сім'ї важливо в цьому житті? Заради чого вона функціонує? Що вона вважає за потрібне?
Розмовляючи таким чином з родиною, ми можемо визначити її основні цінності - і далі, як кажуть, залишається справа техніки. Тобто спеціалісти поєднують цінності сім'ї (які вона сама озвучила) з тим планом дії, які вважають необхідними виконати, щоб родина вийшла з складних життєвих обставин.
Розповідає спеціаліст Центру: «Якщо сім'я стверджує, що їй важливе здоров'я дітей, то я пояснюю родині, як отримання довідки, необхідні для влаштування на роботу та отримання соціальної страховки, що може допомогти дбати про здоров'я дитини...»
Джерело: Святошинський районний у м. Києві центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді