У підліткових клубах ЦСПК «Щасливе дитинство» відзначили День сміху (фото)


В цей день потрібно жартувати,
І людей усіх вітати!
Адже сенс у цьому є,
Хто жартує – той живе!
Перший день квітня в нашій країні супроводжується величезною кількістю різних жартів і розіграшів, однак виділити якийсь традиційний жарт українців неможливо. Про специфічність англійського гумору відомо всім. А чи має якісь особливості гумор український? «Традиційний український гумор різниться від ряду інших національних насамперед відсутністю руйнівної рефлексії, добродушністю, самоіронією та несаркастичністю,– вважає Олеся Брицина, старший науковий співробітник відділу фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики й етнології ім. М.Рильського НАН України.– Нашому гумору властивий життєстверджуючий початок. Для наших предків він був неодмінним супутником найрізноманітніших проявів життя – від його зародження до смерті – і був наявний у багатьох обрядах, покликаних сприяти родючості. Тому твердження, що «сміх – це життя», стало своєрідною абеткою фольклористики. Для українського гумору, і особливо нині, характерна актуалізація життєстверджуючого початку і відчуття свободи, яке він дарує».
У наймудрішій Книзі всіх часів і народів, у Святому Письмі, в першому посланні до Солунян, є такі слова: «Завжди радійте».
Розважальні програми «Жменька сміху, людям на втіху» цікаво та весело пройшли 1 квітня у підліткових клубах«Кентавр», «Фотон», «Сучасниця», «Гармонія», «Сокіл», «Оберіг», «Обрії» та «Берегиня» Централізованої системи підліткових клубів «Щасливе дитинство»управління освіти, молоді та спорту Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації. Різноманітні веселі ігри, жарти й гуморески дарували дітям і дорослим чудовий настрій та посмішки,бадьорий настрій та сміх, що охопив усіх присутніх!
Хороший жарт — це прямий позитив. Ось декілька дитячих смішинок для кращого настрою:
Нічому не навчили
Маленький хлопчик вперше пішов до школи.
— Ну, і чому ж тебе, синку, навчили?
— Нічому, – зітхнув першокласник. – Звеліли завтра знову прийти.
Мирон як Мирон
- Як там, Савичу, мій внучок? -
запитав дідусь. –
Чи побачу його вченим?
Чи діждусь?
- Та нічого, - каже вчитель, -
Мирон як Мирон.
Щойно в мене відпросився
на Ваш похорон.
Виправдався
Як вернувсь Івась додому:
не шапка – а клоччя.
Батько поглядом відміряв:
- Знов учворив, хлопче!...
Мне в руках подерту шапку,
не підводить чола.
- То не я , то хлопці, - каже, -
грали у футбола.
Батько: Ну, а ти дивився,
роззявивши рота?
- Ні! – Підскочив аж Івасик. –
Стояв на воротах!
Запасливий
- Знову мокрі черевики?! –
Сварить Вову мати.
Ти, мабуть, в усіх калюжах
Встигнув побувати?
- Що ви, мамо, - каже Вова, -
Не хвилюйтесь дуже:
Ще й на завтра залишилось
Чотири калюжі!
Ніщо так не бадьорить зранку, як фраза: «Ми проспали!»
Гроші псують людей… Так що у нас, в основному, народ хороший…
Дівчата діляться на два типи: господарські та романтичні.Перші, побачивши запилену поверхню, протирають її вологою ганчіркою, а другі - малюють на ній пальцем сердечко.
Вивіска на воротах: «У дворі злий собака». Василько дописав: «Без зубів». Господар побачив і дописав: «Засмокче насмерть».
Смійтеся кожного дня, а не лише 1 квітня (і не на уроках)! Адже сміх дає силу, допомагає краще за будь-який засіб налагодженню стосунків між людьми. Сміх, викликаний вдалим жартом, свідчить про інтелігентність людини. Адже зрозуміти розумний дотеп, посміятися з нього вміє далеко не кожний. Про таку людину кажуть: у нього добре почуття гумору. А це — один зі складників розуму. Сміх навіть допомагає вилікуватись від хвороб! Тож смійтеся на здоров’я!
Джерело: управління освіти молоді та спорту Святошинського району.