Усвідомлене батьківство. Частина 2 – психологічні аспекти усиновлення

Розібратись в правових механізмах усиновлення набагато легше ніж зважити всі «за» та «проти», пропрацювати психологічні аспекти даного питання та врешті прийняти остаточне рішення. Ми спробуємо проаналізувати основні питання та зруйнувати поширені стереотипи, які дуже часто перешкоджають створенню нових щасливих сімей.

Наприклад, поширеною є думка про те, що всі діти в дитячих будинках хворі. Ми часто чуємо, що діти опиняються у подібних закладах через те, що мають фізичні вади або вади розвитку. На жаль, є і такі діти, однак вони складають лише певну частину. У більшості випадків діти опиняються там через соціальні або економічні труднощі, що виникають у біологічній родині. Але навіть ті діти, які мають проблеми із здоров`ям або вади розвитку розквітнуть завдяки любові та безпеці, яку вони можуть отримати лише у справжній родині.

Ще однією розповсюдженою думкою про усиновлення є те, що діти з дитячих будинків ніколи по-справжньому не звикнуть до нової родини. Але ж діти відповідають любов`ю на любов та постійну турботу. Чим раніше дитина їх отримає, тим більше є шансів на те, що вона стане повноцінною частинкою вашої сім`ї.

Існує упереджена думка і стосовно біологічних батьків дітей. Часто люди вважають, що діти забудуть про існування своїх біологічних батьків і тому усиновителі, зазвичай, не бажають розмовляти з дітьми про них. Але те, що діти пам`ятатимуть минуле і говоритимуть про нього, буде лише їм на користь.

Стереотипною є думка про те, що лише родини, які не мають можливості народити дитину, мають право на усиновлення. Це величезний міф. Багато з батьків вже мають дітей, коли вирішують усиновити ще одного.

Які усиновителі матимуть успіх?

-         Батьки поділяють здорові та міцні сімейні цінності: мають міцний шлюб; вміють вирішувати конфліктні ситуації; відверто висловлюють власні почуття; приймають зміни та належним чином на них реагують.

-         Батьки дійшли взаємної згоди щодо усиновлення і кожен з них однаково радіє з приводу усиновлення: усвідомлюють власну мотивацію до усиновлення і обговорювали цей процес; розуміють, що їхнє ставлення до усиновлення може змінюватись і, що це нормально; говорять про те, що вони очікують одне від одного та пристосовують свої сподівання до реальності; завжди чесно і відкрито спілкуються одне з одним, готові до змін, які можуть виникнути у їх взаємовідносинах.

-         Вміють дочекатися того моменту, коли дитина визнає і оцінить їх, як батьків: розуміють, що дитина може виявляти злість з багатьох причин. Гнів дитини може бути спрямований проти них, але в цьому немає їх провини. Дуже важливо бути підготовленим до того, що таке може статися, і знати, як дитині можна допомогти за таких обставин, і як бути послідовними батьками; вчаться задовольняти потреби дитини і відкладати власні потреби, іноді на досить тривалий час.

-         Вміють приймати і цінувати навіть незначні покращення у стосунках із дитиною.

-         Батьки поважають себе: мають позитивну самооцінку, яка допомагає їм долати важкі ситуації із дитиною; вважають себе самодостатніми та здатними чинити правильно.

-         Батьки готові до того, щоб, за необхідності, звернутись за професійною допомогою.

Пам`ятайте, що «Успішне усиновлення – це справа всієї родини!».

Якщо ви проживаєте в Святошинському районі м.Києва та вас цікавить питання усиновлення – звертайтесь до Святошинського районного у м. Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за адресою: вул. Гната Юри, 9, кім.422, тел.:407-25-71.

Джерело: Святошинський районний у м. Києві центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді