В Святошинському районі привітали учасників оборони Києва (фото)

З нагоди 75-ї річниці початку героїчної оборони м. Києва у 1941 році в Святошинському районі м. Києва привітали учасників Другої світової війни, які приймали активну участь в запеклих боях. Зі словами щирої вдячності та привітаннями від імені голови Святошинської РДА Володимира Каретка, 11 липня завітали до учасників цієї історичної події представники Святошинської адміністрації на чолі з керівником апарату Олексієм Михайловим. А їх залишилось на теренах нашого району 5 чоловік.

Степаненко Петро Данилович 1925 року народження.

Брав участь в обороні Києва як працівник залізної дороги. Далі воював рядовим в військах I Українського фронту. Був поранений, потрапив в полон і вивезений до концентраційного табору в Австрію. В травні 1945 року був звільнений союзними військами Сполучених Штатів Америки. Після звільнення і повернення на батьківщину був заарештований і репресований на 6 років до Магадану.

Після заслання повернувся до рідного міста, влаштувався на роботу і весь свій трудовий шлях пройшов в автопарку колишнього Ленінградського району міста Києва водієм.

Був реабілітований. Нагороджений орденом «За мужність» та багатьма медалями.

Яковлєва Олена Семенівна 1917 року народження.

Олена Семенівна є учасником бойових дій, пройшла нелегкий життєвий шлях, ветеран праці, має нагороди та ордени за особливі заслуги перед Україною.

У роки Другої світової війни брала участь в обороні м. Києва, працювала у військових шпиталях, рятувала нашу країну та світ від нацизму. Після війни 43 роки пропрацювала у військкоматах м. Києва. А вже по виходу на пенсію брала активну участь в громадському житті району, була активним членом районної організації ветеранів.

Чубенко Марія Дмитрівна 1921 року народження.

В роки Другої світової війни Марія Дмитрівна працювала в санітарній частині рятуючи поранених на теренах України та в різних частинах колишнього СРСР. Після звільнення Київської області повернулася на батьківщину. Протягом 34 років працювала медичним працівником в Сумській області. З 1986 року проживає в Києві.  

Коноваленко Дмитро Васильович 1914 року народження.

До початку війни Дмитро Васильович встиг попрацювати в Києві та Львові. Саме у Львові був призваний до радянської армії в лавах якої і визволяв Київ від загарбників. Під Києвом Дмитро Васильович потрапив у оточення, дістав поранення та був залишений на окупованій території. Далі був Дарницький концентраційний табір…  На щастя матері Дмитра Васильовича вдалося забрати сина, ледве живого, з того пекла.

Та вже у 1943 році Дмитро Васильович знову повернувся на фронт, визволяючи Україну дійшов до Кривого Рогу, де знову отримав дуже серйозне поранення.

Після шпиталю переїхав до Києва та почав працювати на «Авіазаводі».  Згодом «з нуля» створив музей заводу і до самого виходу на пенсію очолював його.

Рябикіна Софія Євдокимівна 1929 року народження.

Друга світова війна застала Софію Євдокимівну ще зовсім дитиною та, не зважаючи на юний вік, вона разом зі своїми батьками, братами та старшою сестрою була у підпіллі, а потім у партизанському загоні.

У одязі маленької Соні партизани залишали записки за допомогою яких і спілкувалися один з одним. Про те, що вона була зв’язківцем, Софія Євдокимівна дізналась трохи згодом, коли її родина брала участь у боях та диверсіях партизанського з’єднання. В одному з боїв Софія з сестрою отримали поранення – поряд розірвався снаряд.

Після війни Софія Євдокимівна 30 років життя присвятила праці у мережі зв’язку, спочатку як листоноша, а потім очолила відділ доставки.

У 1982 році Софія Євдокимівна була нагороджена найвищою на той час нагородою країни – орденом Леніна.