Види робочого часу відповідно до КЗпП

Кодекс законів про працю України (КЗпП) вводить декілька різновидів тривалості робочого часу: скорочена тривалість і неповний робочий час, нормальна тривалість, менша норма тривалості.

Скорочена тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП) передбачає, що час, протягом якого працівник має виконувати трудові обов’язки, скорочується, але працівник має право на оплату праці у розмірі повної тарифної ставки, повного окладу.

Скорочується тривалість робочого часу для працівників віком від 16 до 18 років, учнів які працюють у вільний від навчання час, для працівників, з шкідливими умовами праці, а також для окремих категорій працівників (лікарі, вчителі та інші).

Також скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

Скорочується тривалість робочого часу напередодні святкових днів на 1 годину як при 6-денному, так і при 5-денному робочому тижні (ст. 53 КЗпП). Це положення не поширюється на працівників, яким встановлений скорочений робочий час на інших підставах (ст. 51 КЗпП).

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (ч.1 ст. 50 КЗпП). Меншу норму тривалості робочого часу можуть встановлювати організації при укладенні колективного договору. Встановлюється (ст. 56 КЗпП) угодою сторін як при вступі на роботу, так і в період роботи неповний робочий день. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Слід звернути увагу, що для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем, ненормований робочий день не застосовується. Лише для працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня, може застосовуватися ненормований робочий день з наданням за це щорічної додаткової відпустки згідно з законодавством.

Обов’язки з розрахунку квоти покладається на роботодавця. Працівники , які одночасно є особами з додатковими гарантіями зайнятості (одинокі матері, одинокі батьки, працівники, яким до досягнення пенсійного віку залишилося 10 і менше років, та інші), враховуються при визначенні того, чи виконано роботодавцем квоту, але тільки у разі, якщо працюють на умовах повної зайнятості (відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону № 5067).

Законодавством передбачено, що тривалість робочого часу для прибиральника виробничих приміщень, безпосередньо зайнятого в основних виробничих цехах з виробництва асфальтопекової маси, становить 36 годин на тиждень (Перелік виробництв, цехів, професій і посад за шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 163).

Кожен, хто працює, має також право на відпочинок. Це право забезпечене наданням днів щотижневого відпочинку, а також встановленням норм тривалості робочого часу, скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Джерело: управління праці та соціального захисту населення