Вірусні гепатити та їх профілактика

Першочерговим завданням України є формування , збереження і зміцнення здоров’я населення.

Проте, незважаючи на значні успіхи медичної науки у боротьбі з різними хворобами, рівень розповсюдженості захворювань печінки лишається високим. Найбільшу групу серед гепатитів складають вірусні ураження печінки.

На даний час відомо вже 9 різних вірусів – збудників вірусних гепатитів (ВГ).

Серед інфекційних хвороб людини ВГ посідають другу сходинку після грипу та респіраторних вірусних інфекцій.

У значної частини осіб гострі ВГ набувають хронічної форми з можливим подальшим розвитком цирозу та раку печінки.

Усі ВГ за рядом ознак об’єднані в єдину групу:

усі ВГ – антропонози;

існує два основних шляхи зараження – фекально-оральний (ВГА,ВГЕ) і парентеральний (ВГВ,ВГС,ВГD,ВГG);

усі збудники – віруси, достатньо стійкі в оточуючому середовищі;

основним органом-мішенню для вірусів є печінка;

для типових випадків випадків ВГ характерна циклічність перебігу хвороби. Визначають такі періоди захворювання : інкубаційний, переджовтушний, жовтушний, реконвалесценції, залишкових явищ;

провідні клінічні симптоми схожі, як і патогенез більшості з них;

однотипна діагностика;

схожі основні принципи лікування;

після перенесеного захворювання виникає стійкий типоспецифічний імунітет.

Для більшості ВГ властива широка розмаїтість клінічних проявів – від субклінічних до легких,середніх, тяжких і фульмінантних (блискавичних) форм з явними симптомами інтоксикації та глибоким порушенням метаболізму.

Захворювання супроводжуються грипоподібним початком або диспептичними проявами ( зникає апетит, з’являються нудота, блювота ), підвищенням температури, потім з’являється жовтяниця : склери і шкіра жовтіють, часом темніє сеча і збільшується печінка.

Летальність при ВГВ досягає 1-3 %.

При ВГС 80 % випадків переходить в хронічну форму, у 20-60 % яких формується цироз печінки з подальшим летальним кінцем.

Переважна більшість хворих на ВГ є соціально адаптовані особи працездатного та репродуктивного віку.

Необхідно відзначити, що противірусна терапія використовується лише при хронічних ВГ та при гострому ВГС.

Крім того, на тлі лікування досить часто реєструються побічні дії, що потребує або зміни тактики лікування, або припинення прийому препаратів.

Інший важливий аспект терапії – це велика вартість лікування ( 3,5 – 18 тис. доларів США на рік).

Вищезазначене негативно впливає на соціально-економічний розвиток країни та створює загрозу національній безпеці країни.

За оцінкою експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі вірусним гепатитом С інфіковано близько 1 млрд. людей, 180 млн. осіб страждають на хронічну форму цього захворювання, 350 тис. щороку помирають. Вірусним гепатитом В у світі інфіковано 1 млрд. людей, на хронічну форму захворювання страждає близько 400 млн. осіб, щороку від 500 до 700 тис. осіб помирають внаслідок зазначеної інфекції. Всього 57 відсотків випадків цирозу печінки і 78 відсотків випадків первинного раку печінки зумовлено хронічними вірусними гепатитами В або С.

Внаслідок надзвичайної контагіозності вірусів гепатиту В та С рівень інфікованості цими гепатитами у десятки разів перевищує показники інфікованості ВІЛ-інфекції, тому кількість хворих на вірусні гепатити у світі щонайменше в 14 – 15 разів перевищує кількість хворих на ВІЛ (в тому числі і на коінфекцію ВІЛ та вірусні гепатити). За підрахунками науковців, на теперішній час спостерігається пандемія гепатиту С, яка за масштабами та кількістю інфікованих в 4-5 разів перевищує розповсюдженість ВІЛ інфекції.

За даними ВООЗ, Україна належить до країн із середнім рівнем поширення вірусного гепатиту С – інфіковано близько 3 відсотків громадян, що становить приблизно 1 170 000 осіб.

Актуальність розроблення Державної цільової соціальної програми з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року (далі - Програма) зумовлена необхідністю створення ефективної системи дієвих заходів щодо запобігання подальшому поширенню вірусних гепатитів В та С, згідно положень резолюції WHA 63.18, прийнятою 63 сесією Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я (травень 2010 року).

Відсутність невідкладних комплексних заходів, спрямованих на боротьбу з вірусними гепатитами В і С, в Україні неминуче призведе до значного зростання рівня захворюваності через 3 – 5 років і підвищення рівня смертності та рівня інвалідності населення через 5 – 10 років.

Світовий досвід свідчить, що лише комплексні зусилля на партнерських засадах між урядом, вченими і фахівцями охорони здоров'я, громадськими організаціями можуть забезпечити реалізацію державної політики у сфері проблем вірусних гепатитів.

Для стабілізації епідемічної ситуації та збереження здоров’я людей існує низка профілактичних заходів.

Враховуючи фекально-оральний механізм зараження, профілактикою ВГА і ВГЕ є поліпшення благоустрою і комунального господарства, посилення контролю за громадським харчуванням та водопостачанням, боротьба з мухами, пропаганда особистої гігієни.

До останньої відноситься :

використання якісної води (водопровідна, кип’ячена) для пиття, приготування їжі, миття посуду тощо;

перед споживанням овочі і фрукти необхідно добре промити питною водою, для споживання дітьми – обдати окропом;

обов’язково мити руки з милом перед приготуванням та вживанням  їжі, при поверненні з вулиці, після відвідування туалету;

при появі перших ознак захворювання необхідно терміново звернутись до лікаря.

Для запобігання зараженню парентеральними ВГ (ВГВ,С,Д) необхідно користуватись медичними та лабораторними інструментами тільки одноразового використання, суворо дотримуватись вимог дезінфекції, передстерилізаційної обробки та стерилізації колючого та ріжучого медичного інструментарію.

До донорства не допускати осіб, які в минулому перенесли ВГ, мають HbsAg в сироватці крові, хронічні захворювання печінки, контакт з хворими на ВГ за останні 6 міс., були реціпієнтами донорської крові та її компонентів протягом останніх 6 міс.

Щоб уникнути інфікування населенню потрібно ніколи не користуватись чужими ножицями, бритвами, зубними щітками та іншими предметами, на які може потрапити кров інфікованої особи.

Необхідно добре подумати перед тим як піти і зробити татуювання або пірсинг. Перед виконанням цих маніпуляцій майстер повинен добре вимити руки з милом, обробити їх антисептиком, надягнути одноразові гумові рукавички, а інструменти використовувати одноразові або продезінфіковані та простерилізовані.

Неконтрольованим залишається немедичний парентеральний шлях передачі вірусів серед наркоманів, статевий шлях передачі, особливо серед підлітків та осіб, які мають невпорядковані гетеро- та гомосексуальні стосунки, а також побутові шляхи передачі, особливо у сім’ях з низькою санітарною культурою і в дитячих колективах.

Найбільш дієвим засобом профілактики ВГА і ВГВ є проведення щеплень.

Обізнаність та усвідомлення небезпеки для здоров’я вірусних гепатитів допоможе запобігти захворюванню.

Джерело: Санепідслужба Святошинського району Г.П.Кішенець.