Як приборкати неслухів? Поради експерта

Сьогодні ми наведемо певну квінтесенцію порад дитячого психолога з приводу азів формування щасливої, сильної особистості, з мінімальним емоційним стресом для всіх членів сім`ї.

Три переконання

У виховному процесі чільне місце посідають правила поведінки. Вони в першу чергу допомагають дитині почувати себе в безпеці, бо, коли є чіткий алгоритм гри, відомо чого очікувати в разі його порушення.

Важливо, щоб у дитини було три переконання. Перше – якщо я виконую правила, мені немає про що турбуватися. Друге-якщо я їх порушую, починаються труднощі. І третє, найголовніше – правила захищають мої інтереси. Часто остання аксіома нівелюється, бо дітям не пояснюють, чому потрібно вчиняти саме так. Аргумент:  «Я так сказав, виростеш-зрозумієш» - не дає дитині підстави думати, що її права захищені. Тож малюк увесь час намагатиметься ці правила порушувати.

Ще одна важлива функція правил – навчити дитину поважати кордони інших людей. Таким чином дитина може взаємодіяти з іншою людиною й не порушувати її інтересів. Такого ефекту вдасться досягнути лише за умови, що й до дитини ставитимуться з повагою. Якщо запропоновані батьками правила порушують кордони дитини, то є два варіанти: або ви виростите безвольну людину, яка не зможе самостійно приймати рішення, або бунтівника, який зрештою «закриється» від батьків.

Паритет інтересів

Перш ніж встановити правила, потрібно дати собі відповідь на питання: «Ви хочете, щоб дитина була щасливою, чи щоб щасливими були люди, з якими вона взаємодіє?».  Коли ми змушуємо дитину щось робити проти її волі, то даємо послання: твій комфорт нікого не цікавить, ти повинен під лаштуватися під інших. Ви повинні ґрунтовно пояснити свою вимогу або ж знайти компромісне рішення.

Однак, важливо пояснити дитині, що не завжди буде так, як вона хоче. Розтлумачте, що її інтереси важливі, але в певні моменти вони враховані не будуть через важливі обставини. У разі початку істерики  говоріть з дитиною, проявіть співчуття, однак не поступайтесь, особливо якщо у вас з малюком була попередня домовленість про щось.

Правила дають змогу організувати поведінку дитини. Їх завдання – навчити малюка чогось досягати у житті , а не бути зручним для батьків.

Вводити правила необхідно в процесі дружньої бесіди, послідовно їх пояснюючи та обговорюючи, якщо це дозволяє вік дитини.

Коротко і ясно

Правила потрібно вводити дозовано. Чим їх менше, тим вони ефективніші. Для дітей від 2,5 до 3,5 років рамок повинно бути не більше 5. Після того, як дитина освоїла одні кліше, їх можна доповнювати.  Правила мають регулювати лише найважливіші аспекти життя дитини, якщо ви влаштуєте тотальний контроль – дитина буде саботувати всі правила.

Обмеження

Пам`ятайте, що покарання має створити для дитини певний дискомфорт. Без цього покарання буде неефективним. Для маленьких діток- це обмеження руху на 5-10 хв.,  для старших- позбавлення мультиків, солодкого тощо.

Покарання від жорстокого поводження відрізняється тим, що дитина не відчуває себе приниженою. Жорстокість породжує страх, а він руйнує довірливі стосунки між батьками та дитиною.

Чим менше дитина, тим швидше має здійснюватись покарання. Малюк має усвідомити причинно-наслідковий зв'язок.

У будь-якому випадку батькам варто запастися терпінням, бо малеча далеко не відразу зголоситься жити за правилами.

Джерело: Святошинський районний у м. Києві центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.