«За рідний край, що серцю милий»: святошинці вшанували 72-у річницю партизанського руху в Україні

20 вересня, напередодні відзначення Дня партизанської слави та 72-ї річниці партизанського руху в Україні, у Святошинському районі столиці відбулись урочистості за участю колишніх підпільників, школярів та представників районної в місті Києві державної адміністрації. Цього дня члени Святошинського районного осередку колишніх партизанів і підпільників, Організації ветеранів Святошинського району та Святошинської районної організації інвалідів війни і Збройних сил разом із представниками районної влади вшанували пам'ять полеглих побратимів урочистим покладанням квітів.

Зранку автобус з ветеранами партизанського руху вирушив на вулицю Уборевича, де ветерани-святошинці разом з головою Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Юрієм Бондарем, керівником апарату райдержадміністрації Миколою Пашинським поклали квіти до пам'ятника Невідомому Солдату.

Далі делегація ветеранів рушила до Скверу партизанської слави, що на перетині вулиць Симиренка та Григоровича-Барського, де було покладено квіти до Пам’ятного знаку «Слава героям-партизанам України» та вшановано загиблих хвилиною мовчання.

Після покладання квітів до меморіалів слави, героїв партизанського підпілля запросили до святкової зали школи №13, що носить ім'я Івана Хитриченка – командира партизанського з'єднання, яке налічувало понад 5000 бійців. Шкільна громада на чолі з директором Марією Макаренко  традиційно вітала колишніх партизанів-підпільників району з Днем партизанської слави та 72-ою річницею партизанського руху. Більше 10 років визначні дати часів Великої Вітчизняної війни святкують у цій школі, тому ветерани завжди відчувають себе тут затишно, бо знають – їм завжди раді.

До присутніх ветеранів з привітальним словом звернувся очільник Святошинського району Юрій Іванович Бондар: «Сьогодні ми з вдячністю і любов'ю вшановуємо колишніх партизанів і підпільників, усіх, хто в роки Великої Вітчизняної війни став до нерівного бою з фашистськими окупантами. Антифашистський опір Українського народу - це історія героїзму і жертовності наших батьків і дідів. Наш святий обов'язок берегти пам'ять про мужність оборонців і визволителів рідної землі. Історія воєн не знає жодного прикладу, коли народний рух опору досягав такого розмаху, організованості та ефективності, адже партизанський і підпільний рух в Україні за своїм значенням і масовістю став, по суті, другим фронтом у глибокому тилу ворога.

Низький уклін Вам, дорогі ветерани, за Вашу бойову звитягу й важку працю у повоєнні роки, за батьківську підтримку у розбудові незалежної української держави.

Переконаний, що подвиг партизанів завжди слугуватиме взірцем любові до рідної землі, невичерпним джерелом віри у щасливе майбутнє».

У школі колишні ветерани-підпільники мали нагоду передати свої напутні слова учнівській молоді. Особливо проникливо звучала хвилююча промова керівника організації колишніх партизан та підпільників Святошинського району міста Києва Євгена Петровича Олещука:

- Шановні ветерани! Нині ми відзначаємо 72-гу річницю партизанського руху в Україні. Смертельний вал фашистських військ покотився із заходу на схід, і не залишив жодної родини без страждань і втрат. Із майже 100 тисяч підпільників 80 тисяч були розстріляні, повішені, закатовані в застінках гестапо. Ще багато людей, які допомагали партизанам на окупаційній території, заплатили своїм життям або втратили здоров’я, не доживши до нашого часу. 97 керівників і рядових партизан удостоєні звання Героя Радянського Союзу, Сидір Ковпак і Олексій Федоров – двічі Герої. Ще 100 тисяч партизан, які вижили, нагороджені орденами і медалями.

Як зазначив заступник голови Організації ветеранів Святошинського району Михайло Дворніков: «Сивочолі ветерани сьогодні – як діти: під тягарем років і хвороб, часом на милицях або поряд з плечем дітей чи онуків, вони радіють кожному знаку поваги до них, але особливо – школярам. Поспішають передати юним своє відчуття того страшного і разом з тим славетного часу – Великої Вітчизняної. З останніх сил вирушають на місця боїв, щоб віддати шану загиблим товаришам, на мить відчути себе там сильними, молодими й відважними». 

Дякуючи за мирне небо, учні школи № 13 привітали почесних гостей чудовим концертом, а вчителі запросили на благодійний обід.