Стратегія впровадження гендерної рівності до 2030 року
Уряд затвердив операційний план з реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері соціальної політики до 2030 року
Кабінет Міністрів України затвердив операційний план на 2025–2027 роки з реалізації Державної стратегії забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків до 2030 року у сфері соціальної політики. Розпорядження охоплює заходи, спрямовані на подолання гендерної дискримінації, зменшення нерівностей, та врахування специфічних потреб жінок і чоловіків у різних життєвих обставинах, зокрема в умовах збройного конфлікту.
Основні виклики і мотивація
Незважаючи на прогрес у сфері рівності, повномасштабна війна Росії проти України загострює існуючі проблеми і породжує нові: примусові переселення, втрата доходів, ризики насильства (зокрема сексуального), збільшення ризику торгівлі людьми.
Стратегія та операційний план покликані врахувати ці виклики, забезпечити, щоб політики соціальної підтримки були чутливими до гендеру, і щоб підхід «рівних прав і можливостей» враховував різні потреби жінок і чоловіків.
Ключові цілі та напрями дій
Операційний план містить такі ключові напрямки (за даними Мінсоцполітики):
Розробка та вдосконалення нормативно-правових актів, які забезпечують гендерну рівність у соціальній політиці — наприклад, у питаннях допомоги, пенсій, соціального захисту, врахування гендеру в процесах прийняття рішень.
Соціальні послуги з урахуванням гендерних потреб, зокрема:
підтримка осіб, які постраждали внаслідок війни;
допомога внутрішньо переміщеним особам;
попередження насильства, включно з гендерно обумовленим та пов’язаним з конфліктом;
Просвітницька та інформаційно-комунікаційна робота для підвищення обізнаності суспільства про гендерні права, подолання стереотипів, сприяння культурі рівності.
Моніторинг, аналіз та оцінка реалізації заходів:
збір даних з урахуванням гендерної розбивки;
щорічні звіти про стан виконання плану;
використання міжнародних стандартів у сфері прав людини і гендерної рівності.
Очікувані результати
Зменшення гендерної нерівності в соціальній сфері, зокрема у доступі до соціальних послуг, доходів, у сфері захисту від насильства.
Підвищення ефективності соціальної політики через врахування потреб того чи іншого статі (жінок/чоловіків), особливо в контексті переміщення, втрати засобів до існування, та іншого, пов’язаного з війною.
Впровадження європейських та міжнародних стандартів рівності прав і можливостей у соціальній політиці України.
Можливі виклики
Недостатність ресурсів — фінансових, людських, організаційних — для реалізації широкого спектру заходів.
Проблеми із збором статистичних даних із гендерною розбивкою, особливо в умовах воєнного стану та мобільності населення.
Перешкоди культурного й соціального характеру — стереотипи, упередження, що можуть гальмувати належне призначення програм і реалізацію заходів.
Ризики того, що в умовах воєнних дій частина заходів буде відкладена або менш пріоритетною, ніж екстрені потреби.