19 серпня - Преображення Господнє (другий Спас)

19 серпня Церква відзначає велике двунадесяте свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. У  народі це свято має назву Яблучний Спас.

Преображення Господнє — це одне з дванадцяти найбільших свят у християнстві, встановлене на честь об’явлення божественної сили Христа Спасителя своїм учням. Християни, які живуть за Юліанським календарем, святкують його 19 серпня.

Подію Преображення описують одразу три євангелісти — Матвій, Марко та Лука.

Як сказано в Євангеліях, незадовго до хресних страждань Христос явив своїм учням Петру, Якову та Іванові диво Преображення. Піднявшись з ними на розташовану неподалік від Назарета гору Фавор, він преобразився перед ними: обличчя Спасителя засяяло, як сонце, одяг став білим, як світло. Тоді ж Христу явилися старозавітні пророки Мойсей та Ілля, які говорили з ним про те, що його кров спокутує гріхи людські. А зі світлої хмари над ними почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм улюбленим Сином. Саме це і переконало їх у надприродній місії Христа. Звідси й назва свята – Преображення Господнє.

Вважається, що свято Преображення нагадує людям про необхідність духовного преображення. Церква вчить, що Своїм Преображенням, Спаситель дозволив людям на власні очі побачити Преображення, яке очікує людину в Царстві Божому. Христос готував учнів до Своєї смерті, вони повинні побачити Його у славі, щоб не похитнутися у вірі в часі випробувань.

19 серпня у всіх православних храмах відбувається літургія, читаються молитви, вимовляються псалми і канони, в яких прославляється Преображення Господнє.

У народі це свято ще називають Яблучним Спасом, бо у цей день традиційно освячують перші плоди з нового врожаю, серед яких – яблука, груші, виноград, мед, обжинкові вінки або колосся жита і пшениці.

Посвячені плоди обов’язково треба з’їсти, щоб не допустити їхнього псування. Існує також звичай ділитися посвяченим один з одним та з бідними, таким чином наголошуючи про Боже милосердя: що Бог хоче бачити своїх дітей щедрими і небайдужими до тих, хто потребує.

Після Спаса ночі вже стають прохолодними, бо осінь на порозі. Тому колись і казали: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!». З цього часу вже не чути співу птахів, у вирій починають відлітати ластівки. Звичайно, спостерігали цього дня і за погодою, бо вона віщувала погоду восени і взимку. Підмічали: «Якщо день сухий, то й осінь буде суха, якщо дощ – то й осінь буде дощова. Ясно – зима буде сувора». А ще у давнину казали: «Який день на Другий Спас, такою буде й Покрова».

Джерело: відділ з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю