19 травня – Всесвітній день боротьби з гепатитами
Перший Всесвітній День боротьби з гепатитом був ініційований у 2008 році. Ініціатором проведення Всесвітнього Дня боротьби з гепатитом виступив Світовий Альянс з проблем гепатиту або World Hepatitis Alliance. Щорічні заходи, присвячені Міжнародному Дню боротьби з гепатитом проводяться 19 травня.
Мета цих заходів - підвищення обізнаності світової громадськості про симптоми, методи діагностики, профілактики та лікування гепатитів, особливо групи В і С, а також привернення уваги урядів і неурядових організацій до необхідності надання підтримки людям, що живуть з гепатитом В і С.
Гепатит – це запалення печінки, викликане, в основному, вірусною інфекцією. Існує п’ять основних вірусів гепатиту, названих типами A, B, C, D і E. Усі вони становлять величезну проблему в зв’язку з тягарем хвороби і смерті, до якого вони приводять, і з їх потенційними можливостями викликати спалахи хвороби і приводити до епідемічного поширення. Зокрема, типи В і С призводять до розвитку хронічної хвороби у сотень мільйонів людей і, в цілому, є найпоширенішою причиною цирозу і раку печінки.
Найчастіше заражаються люди найбільш активного віку – від 20 до 40 років.
Хронічні вірусні гепатити становлять серйозну медичну та соціальну проблему у зв’язку з широкою розповсюдженістю, а також можливим розвитком цирозу та раку печінки.
Згідно даним ВООЗ більше ніж 2 млрд. людей у світі протягом свого життя інфіковані вірусним гепатитом В та біля 450 млн. є хронічними носіями цього вірусу. Щорічно від гепатиту В та його наслідків в світі помирають більше 2 млн. людей. 3% населення планети інфіковані вірусом гепатиту С, більше, ніж 170 млн. є його хронічними носіями.
Україна належить до регіонів з середньою розповсюдженістю гепатиту В (2,2% населення) та гепатиту С (від 3% до 5% від кількості населення).
За ступенем негативного впливу на здоров’я населення та масштабами захворюваності вірусні гепатити в Україні займають домінуюче місце в структурі інфекційної патології. До цієї групи інфекційних хвороб належить до 30% захворювань, за винятком грипу та гострих інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів.
Ситуація з гепатитом С є ще більш небезпечною. Поширеність вищезазначеного вірусу в Європі вища, ніж вірусу гепатиту В. За даними ВООЗ, в світі на вірусний гепатит С страждають понад 170 млн. осіб, що складає більше 3% населення планети та в 5 разів перевищує кількість хворих на ВІЛ-інфекцію. В розвинених країнах гепатит С є відповідальним за 20% гострого гепатиту, 70% хронічного гепатиту, 40% некомпенсованого цирозу печінки, 60% гепатоцелюлярної карциноми та 30% трансплантації печінки.
За прогнозами експертів, до 2015-2020 років кількість інфікованих у світі подвоїться. Офіційна реєстрація гострих форм гепатиту С проводиться лише з 2003 року і складає за останні 5 років 1,7-2,0 на 100 тисяч населення, в Україні – 2,8-1,9 на 100 тисяч населення. Це лише 20-30% від реальної кількості хворих, у більшості – гостра фаза перебігає безсимптомно. На відміну від гепатиту В, вакцинопрофілактика при вірусному гепатиті С є неможливою, а єдиний спосіб контролю епідеміологічної ситуації полягає в лікуванні хворих на хронічний вірусний гепатит С.
При пізньому призначенні лікування хронічний гепатит трансформується в цироз печінки, який є незворотнім станом і призводить до інвалідизації пацієнта і потребує трансплантації печінки як єдиної ефективної стратегії лікування.
Одним з найважливіших завдань є проведення вакцинопрофілактики гепатиту В дітям і дорослим у вогнищах цієї інфекції, медичним працівникам групи ризику, студентам середніх і вищих медичних навчальних закладів, працівникам служб спеціального призначення, хворим гастроентерологічного профілю, перед плановими оперативними втручаннями.
На щастя, при своєчасній діагностиці та лікуванні гепатиту, з цією хворобою можна успішно боротися і про це треба говорити!
Джерело: КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3"