2021 рік – рік 80-ї річниці трагедії Бабиного Яру

Розуміючи важливість історичної пам’яті та справедливості, в Україні підготовлено потужну програму відзначення цієї трагічної дати. За завданням Глави держави протягом декількох років в Україні буде зведено Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», першу чергу якого планується відкрити вже в поточному році. Цей проєкт є свідченням того, що Україна є країною толерантності, мирною країною.

Щоб гідно вшанувати пам'ять загиблих, уряд розробив відповідний план жалобних  заходів, залучивши до його виконання благодійні організації, науковців, широку громадськість тощо.

Українська влада разом з Благодійним фондом «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» підготувала масштабну програму до 80-річчя трагедії в Бабиному Яру. Зокрема, 6 жовтня 2021 року на території Бабиного Яру відбудеться офіційна церемонія за участю світових лідерів, діячів єврейських організацій, які вижили під час Голокосту, та українців, котрі рятували євреїв від смерті під час нацистської окупації та отримали звання Праведників народів світу.

Разом з Меморіалом Голокосту в Бабиному Яру планується відкриття музейно-меморіального об’єкта «Курган», всередині якого буде розміщено велику 3D-модель Бабиного Яру з подіями 1941 року, який зводять німецьке архітектурне бюро SUB та український Центр просторових технологій. Також заплановане відкриття меморіального об’єкта «Кришталева стіна плачу», авторкою якого є відомий митець Марина Абрамович, і прем’єра в Україні фільму Сергія Лозниці «Бабин Яр. Контекст». Усі ці проекти реалізуються разом із Меморіалом Голокосту «Бабин Яр».

Трагедія Бабиного Яру – подія світового масштабу. Необхідно консолідувати зусилля всього прогресивного людства, щоб подібна трагедія ніколи не повторилася.

До відома: 29 вересня в Україні офіційно вшановують пам’ять жертв Бабиного Яру. Рівно 80 років тому на території сучасного історико-меморіального заповідника відбулись наймасовіші в історії Києва розстріли мирного населення. Трагедія в Бабиному Яру стала одним із всесвітніх символів Голокосту.

З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го тут були розстріляні євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені, пацієнти київської психіатричної лікарні та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж «просто зайвими». Усього в урочищі Бабин Яр, що назавжди залишиться братською могилою, обірвалося понад 100 тисяч життів.

«Дорога смерті», якою пройшли десятки тисяч євреїв 29 вересня 1941 року, пролягала від Лук’янівської площі по вул. Мельникова до перших воріт Єврейського кладовища, далі – по вул. Кагатній (нині – сім’ї Хохлових), потім по вул. Табірній (нині – Дорогожицькій). Біля входу до Братського кладовища у євреїв відбирали гроші, коштовності, документи, а також наказували залишати речі й верхній одяг. У кінці Братського (Воїнського) кладовища (нині – територія телевежі) люди повертали у прохід між огорожею кладовища та краєм яру. Розстріл відбувався на майже півкілометровому відтинку яру, який починався біля пам’ятника 1976 р., а закінчувався за теперішньою станцією метро «Дорогожичі». Людей змушували роздягатися догола та спускатися до яру, де клали долілиць, шар за шаром, а вздовж рядів ішли німецькі поліцейські й вбивали їх пострілами в потилицю. Лише за два дні (29 - 30 вересня) загинуло понад 33 тисячі осіб.

Згідно з німецькими документами, розстріли в Києві безперервно продовжувалися до середини листопада 1941-го. Основну масу розстріляних у цей період становили євреї. Загальне число страчених перевищило 51000. Втім, із середини жовтня цього ж року у Бабиному Яру та його околицях починаються спеціальні акції, під час яких були розстріляні комуністи-підпільники, роми, душевнохворі, заручники, моряки Дніпровської флотилії.

Другий етап масових розстрілів припадає на кінець зими 1942 – середину серпня 1943 рр. У цей час створюють Сирецький концтабір, який змінив табір на вулиці Керосинній (створений у квітні - травні 1942-го). Саме його в'язні заповнюють своїми тілами Бабин Яр, ями у самому таборі й довкола нього. Це здебільшого підпільники й партизани: комуністи й українські націоналісти.

Заключний етап регулярних розстрілів відбувався у серпні -вересні 1943-го на фоні знищення раніше захоронених у Бабиному Яру тіл розстріляних. Цю "роботу" виконували ті ж в'язні Сирецького концтабору. Спалювали тіла в яру навпроти.

Окремою сторінкою в історії Бабиного Яру є порятунок приречених євреїв. Національний інститут пам’яті Катастрофи і Героїзму "Яд Вашем" у 1963 році затвердив критерії для отримання почесного звання «Праведник народів світу». У квітні 1989-го було встановлене почесне звання «Праведник Бабиного Яру». Першим його отримав православний священик Олексій Глаголєв (посмертно) та члени його сім’ї. Наразі 662 особи удостоєні звання «Праведник Бабиного Яру». Як правило, це цивільні беззбройні жителі окупованих територій: люди похилого віку, діти, жінки. Часто євреїв переховували великі сім’ї. Серед тих, хто отримав звання «Праведник Бабиного Яру», люди різних національностей: українці, росіяни, поляки, білоруси, татари, вірмени, греки й німці. Вшановуючи їх, мусимо пам’ятати, що, рятуючи інших, вони ризикували своїм життям…

/За матеріалами Українського інституту національної пам’яті/