21 листопада в актовій залі Дитячої школи мистецтв №8 відбувся районний вечір-реквієм до Дня пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років

Напередодні чергової річниці однієї з найжахливіших трагедій в історії українського народу – голодомору 1932-33 років в Святошинському районі вшанували пам'ять жертв голодоморів.

Районний вечір-реквієм, підготований відділом культури та охорони культурної спадщини, зібрав у Київській дитячій школі мистецтв численну громаду району, що висловила бажання долучитися до загальнорайонного вшанування невинно убієнних радянським режимом українців.

Підготовлений сталінським режимом Великий Голод в Україні був свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців. Масове голодування почалося в грудні 1931 року і тривало до вересня 1933. 22 місяці народ страждав, мучився, вмирав. Навесні 1933 року, коли настав пік голоду, на Україні щодня вмирало голодною смертю 25 тис. чоловік, щогодини - 1 тисяча, щохвилини - 17. Голод забрав протягом 1932-33 років, за різними підрахунками, від 7 до 10 мільйонів людських життів, з них 3 мільйони - діти.

Звертаючись до громади ведуча заходу начальник відділу культури та охорони культурної спадщини Ірина Трусова наголосила, що Голодомор-Геноцид 1932-1933 років є трагічною сторінкою в історії Українського народу, про яку ми вже більше восьми десятиліть згадуємо з сумом та гіркотою.

На знак скорботи було запалено свічу Пам’яті, з надією, що вона зігріватиме душі тих, кого скосив Голодомор, тих, хто ділився з ближнім останньої крихтою та голодно дивився в безжальні очі смерті…

Хвилиною мовчання присутні вшанували жертв голодомору 1932-33 років.

В рамках концерту-реквієму прозвучали вірші про голодомор, камерні інструментальні твори та українські пісні у виконанні учнів дитячої школи мистецтв №8. А на завершення хор учнів старших класів «Гармонія» виконав «Молитву за Україну».

«Голодомор розіп’яв на українській Голгофі безліч невинних душ, але правда про страшний злочин пробила собі дорогу крізь товщу часу, лукавого замовчування і підступних міфів, щоб відтепер і назавжди залишитися пам’ятником безвинно загубленим, нагадуванням та пересторогою для живих.

Спогад про страшний голод в Україні – це наша данина пам’яті всім тим, хто помер у лиху добу Голодомору, так і не побачивши незалежної України», - наголошує і голова Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Ілля Сагайдак.

Звертаючись до громади району з нагоди скорботного дня очільник району висловив сподівання, що пам'ять про найвищу жертву, яку склали українці в часи Голодомору, додасть сучасникам сили і наснаги для розбудови України, як демократичної, процвітаючої європейської держави, що стане найкращим і найвеличнішим меморіалом на честь тих, хто у страшні роки, в результаті насильницької смерті, відійшли у вічність.

Щороку в знак пам’яті про жертв голодомору ми запалюємо у своїх вікнах свічки пам’яті. Вони згорають тихо й непомітно, так само, як понад вісім десятиліть тихо і непомітно згасали від голодної смерті мільйони життів, мільйони літніх, дорослих і маленьких українців...

Розбудовуючи власну державу, ми маємо пам’ятати про кожен наш крок на п’єдестал незалежності, про кожну історичну віху – сумну і радісну, вчитися на помилках, робити все можливе, аби подібне не повторилося.

Джерело: відділ з питань внутрішньої політики, зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації