24 -30 квітня - Всесвітній тиждень імунізації

При потраплянні збудника (живого мікроорганізма) до організму людини зараження відбувається при наявності сприйнятливості і не відбувається при її відсутності. Гальмуючий вплив несприятливості має дуже велике значення у вирішенні проблеми зниження інфекційної захворюваності, аж до її ліквідації. Це покладено в основу використання специфічної імунопрофілактики для обмеження або припинення розповсюдження багатьох інфекцій.

Імунопрофілактика – система заходів, які проводяться з метою попередження, обмеження розповсюдження і ліквідації інфекційних хвороб шляхом проведення профілактичних щеплень (для створення специфічної несприятливості до інфекційних хвороб – імунітету).

Вакцини працюють з природними захисними силами організму для створення захисту від хвороб. Це привело до різкого зниження рівнів захворюваності та смертності. Тільки смертність від кору знизилась на 78%.

Практика імунізації розпочинається з 11 століття, коли буддійські монахи в Китаї використовували зміїну отруту для створення імунітету від укусів змій.

Сучасна ера вакцинації рахується з 1796 р., коли Е. Дженнер розробив метод щеплення проти натуральної віспи, що призвело до викорінення її у 1979 році.

Активний набутий штучний імунітет створюється після вакцинації. Тривалість його залежить від стану організму щепленої людини та характеристики імунобіологічного препарату, що вводять. Загалом імунітет зберігається 1-5 років, може складати до 10 років.

Імунна відповідь на введення вакцини (антигену) завжди строго специфічна.

Застосування певних видів вакцинних препаратів, терміни, послідовність і схеми їх застосування, загальні протипоказання до введення вакцин тощо регламентує Календар профілактичних щеплень, який розробляється та затверджується Наказом МОЗ України і є інструктивно-методичним документом.

В Україні оновлений календар включає обов’язкові профілактичні щеплення проти 11 нозологічних форм інфекційних захворювань: дифтерії, кашлюку, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу, краснухи, епідпаротиту, Hib-інфекції, ГВ, ВПЛ.

Календар профілактичних щеплень періодично переглядається у зв’язку із зміною епідемічної ситуації, стану популяційного специфічного імунітету, реєстрації в країні нових імунобіологічних препаратів тощо.

Нормативними показниками охоплення профілактичними щепленнями слід вважати 95-97% підлеглих контингентів.

Специфічна профілактика (вакцинація) має дві задачі: забезпечення індивідуального захисту осіб, які щеплюються, та створення популяційного імунітету.

При краплинних інфекціях, особливо під час впливу несприятливих соціальних факторів (воєнного стану, міграції населення, скупчення людей у бомбосховищах, перебої у постачанні електроенергії, води тощо) імунізація повинна забезпечити як індивідуальний захист, так і формування високого рівня популяційного імунітету. Позитивна роль останнього впливає не тільки на те, що імунізована людина має шанс не захворіти, але й на те, що зменшує ризик зараження, що обумовлено зменшенням циркуляції збудника через неможливість або зниження вірогідності формування нових джерел інфекції.

Таким чином, організація планових щеплень є основним соціальним чинником, що впливає на стан інфекційної захворюваності, особливо при аерогенних інфекціях.

Показники охоплення щепленнями населення дозволяють орієнтовно оцінити можливий стан популяційного імунітету.

Об’єктивними критеріями якості імунопрофілактики є показники імунологічної (рівень змін в імунній системі щепленого), клінічної (у щеплених перебіг хвороби легший, менша кількість ускладнень, практично відсутня летальність) та епідеміологічної (показники рівня захворюваності, циклічність, сезонність, осередковість, ураженість дитячих колективів, зміни у віковій структурі захворюваності) ефективності.

При невиконанні річного плану щеплень, несвоєчасному проведенні імунізації у підлеглих вікових групах тощо відбувається накопичення неімунних контингентів, що призводить до виникнення та поширення інфекцій в окремих регіонах з можливим виносом їх за межі цих територій.

З метою привернення уваги до колективних дій, необхідних для захисту людей від хвороб, які можливо попередити шляхом вакцинації, ВООЗ щорічно у квітні організовує проведення Всесвітнього тижня імунізації.

Кожна людина повинна усвідомлювати необхідність щеплень та мати можливість користуватись перевагами імунізації.

Щорічно біля 3 млн. життів зберігається завдяки вакцинації.

У цей важкий час для України – час боротьби за своє існування та незалежність ми просто зобов’язані убезпечити своїх дітей, себе, свої сім’ї від хвороб, котрі можна попередити за допомогою вакцин.

Необхідно сформувати культуру довіри до щеплень як частини здорового способу життя.

Збережімо здоров’я на довгі роки, створивши належний захист від небезпечних інфекцій імунізацією.

Джерело: Голосіївський міжрайонний відділ. ДУ «КМЦКПХ МОЗ України»