24 березня-всесвітній день боротьби з туберкульозом

Розповідає лікар-епідеміолог санепідемстанції Святошинського району м.Києва Галина Есаулова.

 - В історії людства туберкульоз є одним з основних захворювань – „вбивць”. Сприйнятливість людей при ньому – загальна .В сучасних умовах туберкульоз віднесено до „відроджувальних” інфекцій,у зв`язку з чим останні два десятиріччя туберкульоз залишається однією із самих актуальних проблем охорони здоров`я майже усіх країн світу.

 Туберкульоз-хронічна інфекційна (заразна) хвороба,яка здатна уражати всі органи і тканини організму,частіше – легені. Супроводжується інтоксикацією і алергізацією.

 Щорічно у світі інфікується на туберкульоз 1,7 мільярдів осіб,8 мільйонів з них захворіли на різні форми туберкульозу,а 3 мільйони,що захворіли,помирають.

 З 1995 року в Україні зареєстрована епідемія туберкульозу. Щодня реєструється 80 нових хворих на туберкульоз і 30 хворих на туберкульоз помирає.

 У м.Києві щотижня реєструється 20 – 25 випадків туберкульозу,а 5 киян помирають від цієї недуги. У Святошинському районі м.Києва за 2013 рік в порівнянні з 2012 роком відмічається зростання рівня захворюваності на активний туберкульоз органів дихання на 28,9 %.Так за 2013 рік зареєстровано 99 випадків,за 2012 рік – 76 випадків. Крім того, у 2013 році зареєстровано 5 випадків туберкульозу органів дихання (неактивний,МБТ -) серед дітей. У 2012 році випадки серед дітей не реєструвались.

 Заразитися туберкульозом людина може від хворих людей і тварин. Проте основним джерелом збудників (мікобактерій) є люди,хворі на заразні форми туберкульозу з локацією процесу в легенях.

 Особливістю хворого на туберкульоз легень є можливість виділення мікобактерій впродовж тривалого часу (роками).

 Механізм передачі – повітряно-краплинний,коли зараження відбувається при вдиханні повітря,забрудненого краплинками або частинками висохлого слизу,мокротиння хворих після їх кашлю,чхання,розмови.

 У зовнішньому середовищі збудники у сухому мокротиння зберігаються місяцями. При утворенні пилу мікроби разом з ним потрапляють до організму людини.

 Важливе епідеміологічне значення має вживання в їжу сирого молока,масла,вершків,сиру від хворих на туберкульоз корів.

 Мікобактерії стійкі до кислот,лугів,ряду дезінфікуючих засобів,підвищеної температури (80°С-20 хвилин).Згубним для них є сонячна радіація, кип`ятіння. сухий жар.

 Особливість туберкульозу – це майже безсимптомний початок захворювання(наявність кашлю не обов`язкова),незначне,непомітне для хворого підвищення температури тіла,слабкість,втрата апетиту і маси тіла,яку зазвичай пов`язують з авітамінозом, втомою і т.п., внаслідок чого хворі своєчасно не звертаються по медичну допомогу.

 Супутні хронічні захворювання (цукровий діабет,хронічні бронхіти,плеврити),тривале лікування гормональними препаратами при бронхіальній астмі,ревматизмі та ін.,а також перенесені гострі інфекційні захворювання,у жінок – вагітність і пологи, – все це сприяє ослабленню організму і на цьому тлі виникає туберкульоз.

 Як бачимо, ослаблення імунної системи сприяє виникненню туберкульозу у людини,враховуючи,що інфікованим мікобактеріями є майже усе населення (можна виявити за допомогою туберкулінодіагностики).

 На захворюваність туберкульозом впливає також спосіб життя,повноцінне харчування,стресові ситуації на роботі і вдома,шкідливі звички,дотримання правил особистої гігієни.

 Отже,картина не втішна і не повна тому,що багато хворих своєчасно не обстежуються і не звертаються по медичну допомогу,та й флюорографи в районі працюють з перебоями через несправності і відсутність коштів на їх ремонт.

 Тому краще попередити туберкульоз,аніж лікувати його (сердній термін лікування – 6 - 10 місяців,а стійких до хіміопрепаратів форм-до 18 місяців).

 Одна людина,хвора на заразну форму туберкульозу,за один рік може заразити до 10 оточуючих її людей. Тому хворі на цю форму туберкульозу підлягають підлягають обов`язковій госпіталізації в тубстаціонари за Законами України „Про санітарне і епідеміологічне благополуччя населення”(ст.26,30) та „Про боротьбу із захворюваннями на туберкульоз”(ст.12).

 Особи,які ухиляються від цього,підлягають примусовій госпіталізації правоохоронними органами за рішенням суду згідно з Законом України „Про міліцію” (ч.1,ст.10) та Законом України „Про внесення змін до деяких Законів України щодо посилення боротьби із захворюванням на туберкульоз”(п.21).В осередках,де перебував бацилярний хворий,або померлий від туберкульозу,проводиться комплекс протитуберкульозних та протиепідемічних заходів,направлених на попередження розповсюдження інфекції:дезінфекційні заходи – заключна дезінфекція – силами міської дезстанції, поточна – своїми силами,обстеження фтизіатричною службою контактних з хворим за місцем проживання,роботи,навчання або виховання та ін.,їх профілактичне лікування та оздоровлення дітей і підлітків в профілактичних тубсанаторіях,школах-інтернатах,дошкільних навчальних закладах.

 Хворий на туберкульоз повинен дотримуватись призначеного лікарем лікування,дотримуватись схеми лікування,а також правил гігієни:кашляти,прикриваючи рот носовичком,який потрібно часто дезінфікувати,мати при собі плювальницю з дезінфікуючим розчином.

 Для своєчасного діагностування туберкульозу населення, з 15-річного віку,повинно згідно з наказом МОЗ України,узгодженого з міністерством юстиції № 1091 від 21.12.12 року обстежуватись флюорографічним методо,яке є безкоштовним,не рідше 1 разу на 2 роки,а обов’язкові контингенти, які обслуговують населення,та особи,що належать до групи ризику по туберкульозу – щорічно.

 Дітям ,з 4 до 15 років,щорічно проводять туберкулінодіагностику,і по динаміці реакції на пробу Манту лікарем-фтизіатром вирішується питання необхідності додаткових обстежень. Діагноз туберкульозу встановлює лише лікар-фтизіатр.

 Важливо своєчасно прищепити дітей проти туберкульозу,коли вони ще не інфіковані мікобактеріями. За календарем щеплень,що затверджений наказом МОЗ України № 595 від 16.09.2011 року вакцинація проти туберкульозу проводиться дітям в пологовому будинку на 3-й – 5-й день після народження, ревакцінація – у 7 років.

 Які найпоширеніші симптоми,пов`язані з цим захворюванням?

1.кашель,що триває більше ніж 2-3 тижні;

2.підвищення температури тіла протягом 7 днів і більше;

3.задишка;

4.біль у грудній клітині;

5.втрата апетиту,постійна втомленість;

6.безпричинна втрата ваги;

7.підвищене потовиділення,особливо вночі;

8.домішки крові у мокроті при кашлі (кровохаркання).

 Що робити,якщо Ви або Ваші рідні помітили подібні симптоми?

Необхідно якомога швидше звернутися до лікаря!

Не намагайтеся займатися самолікуванням,воно не буде ефективним!

Не втрачайте дорогоцінний час!

 Ознайомившись з цим матеріалом,будьте свідомими. Бережіть своє здоров`я і здоров`я близьким Вам людей. Кидайте згубні звички і дотримуйтесь здорового способу життя!

Джерело: Санепідслужба Святошинського району.