Малярія може наздогнати навіть у Києві

У місті Києві протягом 2017 року проводився епіднагляд та моніторинг за малярією. У 2017 році в столиці зареєстровано 10 завізних випадків малярії, один з яких заківчився летально, проти 3-х завізних випадків за 2016 рік.

Малярі́я —інфекційне захворювання, яке спричинюють найпростіші з роду плазмодіїв. Передається людині при укусах комарів роду Anopheles (так званих «малярійних комарів»).

Територія України, у тому числі Київської області, належить до територій з можливим розвитком місцевих випадків малярії, адже населена комарами роду Анофелес (Anopheles), які є переносниками збудника малярії – малярійного плазмодія.

Перебіг хвороби супроводжується гарячкою, ознобом, потом, спленомегалією (збільшенням розмірів селезінки), гепатомегалією (збільшенням розмірів печінки) і анемією, характеризується хронічним перебігом з можливістю рецидивів.

У дітей із важким перебігом малярії часто розвивається важка анемія, дихальна недостатність чи церебральна малярія. Симптоми малярії з’являються через 10 - 15 днів після укусу інфікованого комара.

Головним джерелом людської малярії в природі є людина.

Збудником малярії у людей у природі можуть стати й мавпи.

Механізм і фактори передачі

Самки комарів для відкладання яєць мають живитися кров'ю. Яйця дозрівають на поверхні стоячих водойм, тому інтенсивність поширення малярії висока в тих місцях, де багато боліт і озер, річок з повільною течією. Яйця можуть дозрівати навіть у калюжах і заповнених водою слідах тварин, в автомобільних покришках. Основний механізм зараження людей— трансмісивний.

Профілактика малярії. Профілактичні заходи при малярії об'єднують систему, спрямовану на здійснення епідеміологічного нагляду, який включає індивідуальну профілактику, масове профілактичне лікування і заходи по боротьбі з переносниками захворювання. Індивідуальна профілактика включає хіміопрофілактику (або супресивну терапію) і захист від нападу комарів.

Для цього потрібно дотримуватися таких рекомендацій під час перебування в осередку зараження:

 одягатися в щільний, максимально закритий, світлих тонів одяг при виході з дому після заходу сонця;

 на відкриті ділянки тіла наносити репеленти (діаетілтолуамід або диметилфталат);

 спати в кімнаті з сіткою на вікнах і дверях;

 перед сном обробляти приміщення інсектицидним аерозолем (піретроїдами);

 за наявності великої кількості комарів спати під пологом, обробленим інсектицидом (перметрином або дельтаметрином).

Хіміопрофілактика ділиться на індивідуальну (особисту) і масову.

Особиста хіміопрофілактика- це прийом протималярійних препаратів особами, які виїжджають у високоендемічні осередки малярії в Африці або Південно-Східній Азії, у яких ризик зараження дуже високий. Приймання препаратів попереджає захворювання. Приймання хіміопрепаратів починають за тиждень до в'їзду в можливе вогнище захворювання, продовжують протягом всього часу перебування в ньому і 4 - 6 тижнів після виїзду з нього.

Приймання протималярійного препарату не завжди забезпечує повний захист від захворювання, але попереджає важкий його перебіг.

У залишкових або нових активних вогнищах малярії проводять масову хіміопрофілактику всьому населенню. Масова хіміопрофілактика може бути не тотальною, а вибірковою (групи біженців, військових підрозділів тощо).

Комплексна система заходів з боротьби з малярією включає такі напрями:

  виявлення і лікування носіїв хвороби;

  боротьба з переносником інфекції;

  захист від укусів комарів;

  хіміопрофілактика.

Показання до дослідження крові на малярію:

  особи, які проживають в ендемічних районах або прибули з них, температурять і пред'являють скарги на нездужання і озноб;

  особи з невстановленим діагнозом температурять протягом 5 днів, в епідсезон малярії - перші 2 дні;

  при захворюваннях з триваючими підйомами температури незважаючи на проведене відповідно до встановленого діагнозу лікування;

  у реципієнтів протягом трьох місяців після переливання крові підвищена температура;

  особи, які мають в анамнезі захворювання на малярію протягом останніх трьох років, мають при будь-якому захворюванні підвищення температури вище 37° С;

 в українських та іноземних громадян, які прибули з країн Африки, Азії, Південної та Центральної Америки, протягом трьох років після приїзду в Україну - за клінічними показаннями;

  особи мають збільшену печінку і селезінку, жовтяницю склер і шкіри, анемію неясної етіології.

До груп підвищеного ризику належать студенти, туристи, комерсанти, а також біженці, сезонні робітники, бродячі цигани, демобілізовані з ендемічних на малярію місцевостей.

Осіб, що перехворіли на малярію, беруть на диспансерний облік на три роки і обстежують на малярію при будь-якому підвищенні температури.

Боротьба з переносником передбачає знищення існуючих та попередження утворення нових анофелогенних водойм, а також знищення окрилених комарів та їх личинок. Важливе значення мають санітарно-гідротехнічні заходи, такі як осушення водойм, нагляд за санітарним станом вододжерел та ін.

Для боротьби з окриленими комарами проводиться обробка житлових і нежитлових приміщень інсектицидами тривалої залишкової дії, а також використовуються інсектицидні аерозольні балони.

Джерело: управління охорони здоров’я.