26 квітня - день аварії на Чорнобильській АЕС

В ніч на 26 квітня 1986 року сталася одна з найбільших техногенних катастроф – аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Вибух і подальше руйнування четвертого енергоблоку станції спричинив радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім. Радіоактивна хмара, що утворилася в результаті аварії, пройшла над європейською частиною колишнього Радянського Союзу (Україна, Білорусь, Росія), більшою частиною Європи та східною частиною США. Радіоактивними нуклідами було забруднено понад 145 тис. кв. км території України, Республіки Білорусь і Російської Федерації - близько 5 тисяч населених пунктів в цих країнах; з них в Україні - 2218 селищ і міст з населенням приблизно 2,4 млн. осіб.

З потерпілих районів евакуювали 116 тисяч мешканців. Ще 230 тисяч були переселені з зараженої зони. А 30-ти кілометрова зона навколо Чорнобиля перетворилась у «зону відчуження».

За офіційними даними, від вибухів і при гасінні пожежі, що тривала близько десяти днів, загинула 31 людина і понад 200 було госпіталізовано (за неофіційними, в Україні внаслідок аварії померло майже 15 тисяч людей). Лише через три тижні за допомогою кількох тисяч тонн піску, бору, свинцю, глини і людських надзусиль вдалося ізолювати реактор, який продовжував випромінювати радіацію.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986 року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним саркофагом. Його будували тисячі добровольців і мобілізованих солдатів, яких пізніше стали називати «ліквідаторами». Загальна їх кількість за всі роки становить майже 600 тисяч осіб.

Міжнародна експертиза причин аварії дійшла висновку, що нерегламентовані дії і помилки операторів наклалися на недоліки конструкції реактора, що і призвело до фатальних наслідків. Особливо було відзначена низька культура безпеки на атомних станціях і в усій ядерній галузі СРСР.

Серед усіх трагедій, які пережило людство, чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами рукотворного забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров’я, психіку людей, їх соціальні, економічні і побутові умови життя. Істотні збитки було завдано сільськогосподарським і промисловим об'єктам, постраждали лісові масиви і водне господарство. Але ніякими фінансовими розрахунками не виміряти людське горе, пов'язане зі смертю чи втратою здоров'я ліквідаторів аварії, із хворобами дітей, зі страхом згубних наслідків катастрофи.