27-29 вересня вихованці ЦСПК «Щасливе дитинство» управління у справах сім’ї, молоді та спорту Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації вшанували пам’ять жертв нацистських переслідувань (фото)

Бабин Яр

Бабин Яр, Бабин Яр, Бабин Яр…

Розкажи ти мені, Бабин Яр,

Як тебе утішали тополі.

Я візьму лише часточку болю

І у серці нестиму, мов дар.

Пам’ятаєш війну, Бабин Яр.

Під асфальтом кривава дорога

В крик благає Всевишнього Бога,

Щоб на світі не стало примар.

Благодаті тобі, Бабин Яр.

Ти не бійся, це бруньки стріляють,

Салютують, весну прославляють.

В очі сліпить вогнями стожар.

Щиросердно скажи, Бабин Яр,

Чи ти вибачив катам і вбивцям?

Змивши кров у джерельних криницях,

Чи вознісся в граніті до хмар?

Бабин Яр, Бабин Яр, Бабин Яр…

2009р., Тетяна Левицька

29 вересня вшанували пам'ять жертв Бабиного Яру. У зв’язку з 72-ми роковинами трагедії в ЦСПК «Щасливе дитинство» управління у справах сім’ї, молоді та спорту Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації пройшли години пам’яті «Їх тисячі лягло у Бабин Яр глибокий».

Бабин Яр — у 1941 році урочище на північно-західній околиці Києва, один з найбільших ярів (завдовжки - 2,5 км, завглибшки - від 10 до 50 метрів).

Під час Великої Вітчизняної війни німецькі війська використовували Бабин Яр як місце масових розстрілів. Перший розстріл відбувся 27 вересня 1941 року — розстріляно 752 пацієнти психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка знаходилася безпосередньо біля яру.

За два дні — 29 і 30 вересня 1941 р. — розстріляно понад 30 тисяч мирних мешканців Києва, переважно євреїв. Формальним приводом до цього, за твердженнями самих нацистів, стали організовані відступаючими комуністами вибухи й пожежі в центрі Києва. Тоді на руїни перетворилися 940 будинків — три кілометри найгарніших вулиць, у тому числі й Хрещатик. Ось що написано в німецькому «Повідомленні про події в СРСР» за № 97 від 28 вересня 1941 року: «…Пожежа охопила центр. Зруйновані найцінніші будинки… Вибухи ще тривають, як і виникнення пожеж… У підпалах брали активну участь євреї. Нібито є 150 000 євреїв. Перевірити ці дані поки що неможливо… Вжито заходів для захоплення всього єврейства, передбачена страта щонайменше 50000 євреїв».

У період окупації Києва німецькими військами Бабин Яр став місцем масових страт і поховань, величезною братською могилою євреїв, військовополонених, підпільників, членів ОУН (серед них і відомої української поетеси Олени Теліги з її чоловіком), циган, «саботажників», порушників комендантської години, партизан…

У серпні 1943 року німці почали роботи з розкриття поховань і знищення трупів розстріляних, тобто намагались приховати сліди злочину. Після спалення у спеціально побудованих печах рештки кісток дробили й розносили по території Яру. Відкопували й спалювали трупи в’язні Сирецького концтабору, які працювали з кайданами на ногах. Жили ці в’язні в землянках у Бабинім Ярі. 28 вересня 1943 року ув’язнені склали останню піч для спалювання тіл. Розуміючи, що склали вони її і для себе, в’язні зробили спробу втечі. (18 людей врятувалися і після звільнення міста першими дали свідчення про трагедію). Нарешті, у жовтні 1943 року, в Бабиному Яру німці востаннє розстріляли киян, які ухилилися від виконання наказу про поголовне виселення з міста.

У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених — приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася число загиблих - близько 100 тисяч осіб (згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва).

Трагічна дата 29 вересня відзначається як початок розстрілів євреїв — злочину, що став символом Голокосту на теренах України.

Вічна пам'ять загиблим від рук нелюдів…

Джерело: управління у справах сім’ї, молоді та спорту Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації.