Пішов з життя вірний друг святошинської громади протоієрей Валерій Семанцо
Сьогодні не тільки віряни Святошинського та Голосіївського благочинь, а й уся святошинська громада глибоко сумує з приводу важкої втрати – смерті настоятеля храму на честь Казанської ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» протоієрея Валерія Семанцо.
Отець Валерій знаний у Святошинському районі не тільки як священнослужитель храму на Південній Борщагівці, член Міжконфесійної духовної Ради Церков і релігійних організацій при Святошинській районній у місті Києві державній адміністрації, а також як активний, суспільно свідомий, шанований член святошинської громади.
Настоятеля храму на честь Казанської ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» безмежно любили та поважали віряни. Отець Валерій стояв у витоках створення духовно-просвітницького центру Південної Борщагівки й багато років був пастирем храму, вчителем і духовником віруючих. На підтвердження високої поваги до благочестивої діяльності настоятеля храму «Живоносне Джерело» двічі на рік у ньому правило службу вище православне духовенство України. Маючи чимало церковних обов’язків як настоятель храму, благочинний двох благочинь столиці, керівник місійного відділу, отець Валерій завжди відгукувався на будь-яке прохання про допомогу, давав розраду, добру пораду та підтримку всім, хто до нього звертався. Його життя, сповнене добра, співчуття до ближнього, світлого оптимізму, невичерпної енергії та жаги до дій, є взірцем вірного служіння своїй пастві та народові України, а сучасний, прогресивний світогляд, активна життєва позиція, широка ерудиція та жага до самовдосконалення, високі організаторські здібності та цілеспрямованість, добре, відкрите до людей серце гідні наслідування та шани.
Чимало подій, добрих починань, що ставали традиціями, благодійних акцій у житті святошинської громади пов’язано з ім’ям Валерія Семанцо. Серед них багаторічна дружба зі спеціалізованим дошкільним навчальним закладом для дітей з порушенням зору та інтелекту № 219, вихованці якого вважали отця Валерія добрим святим Миколаєм, що завжди навідував їх з вітаннями та подарунками. А вихованці інклюзивних та спеціальних класів ЗЗСО № 281, якими також багато років опікувався отець Валерій, з радістю чекали на його візити та спеціально для нього готували святкові концерти як вдячність за щиру дружбу та підтримку.
Валерій Семанцо був людиною енциклопедичної ерудиції та постійно прагнув до набуття нових знань, зокрема і щодо історії рідного краю, традицій українського народу. Тому радо взяв участь у започаткуванні й проведенні щорічного мистецько-краєзнавчого фестивалю «Історії Борщагівського краю», багато років співпрацював з ЗЗСО № 235 ім. В. Чорновола в рамках реалізації проекту «Колиска духовного відродження на березі озера Віра», був співпричетним і до сучасної української історії тощо.
Отець Валерій попри свою зайнятість у церковному служінні був близький до потреб, проблем, інтересів сучасної молодої людини. Багато святошинських школярів старших класів і відвідувачів недільних церковних шкіл пам’ятають ініційовану благочинним Святошинського та Голосіївського благочинь Валерієм Семанцо цікаву та актуальну для сучасної молоді моновиставу «Лайкнутий», що пройшла у Центрі культури «Святошин». Розуміючи надзвичайну важливість проблематики вистави для сучасної молоді, отець Валерій особисто домовлявся з виконавцем заслуженим артистом України Юрієм Дяком щодо організації та проведення цієї вистави.
Чимало заходів у Святошинському районі проходило за активної участі протоієрея Валерія Семанцо, у його великому серці завжди знаходили відгук будь-які прохання й ініціативи святошинської громади та влади.
Сьогодні, 16 вересня, о 09:00 у храмі на честь Казанської ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» була проведена заупокійна Божественна літургія за настоятелем храму на честь Казанської ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» протоієреєм Валерієм Семанцо, після чого на церковному подвір’ї було вчинено відспівування померлого, під час якого присутні мали змогу піднести свої заупокійні молитви та попрощатися зі спочилим.