Афганістан болить в моїй душі
Війна багатьох виривала з рядів.
Жорстоке ХХ сторіччя.
Вдивляємось в очі наших випускників,
Вдивляємось в їхні обличчя.
16 лютого 2015 року в ліцеї «ЕКО»№198 відбувся вечір-реквієм «Їх покликав Афган». На день пам’яті воїнів-інтернаціоналістів завітали: депутат Київської міської ради, голова піклувальної ради ліцею Колодій Б. В., полковник у відставці Ярош П,М. - голова організації інвалідів війни та Збройних сил України Святошинського району, мами воїнів-інтернаціоналістів, колишніх випускників школи –Маліннікова Л.Є. та Шахмат В.В., вчителі та учні.
Вечір проходив в актовій залі ліцею. На сцені- великий плакат, на якому зображені «Чорний тюльпан» та літак, що сто три рази прилітав до Києва із сумнозвісним вантажем «200»… Портрети наших випускників, які пішли в безсмертя: Маліннікова Олександра, Котовича Віктора, Шахмата Тараса, Глухова Олександра.
Над портретами немов пролітають лебеді дитинства, прощально помахуючи крилами. Горять свічки сонячним промінчиком і болем. Учні читають вірші про тих, хто пішов у небуття, у вічний спокій, не думаючи про героїзм, коли йшов на смертний бій, але слава їх знайшла. Ніхто з них не думав про безсмертя і вони залишилися вічно живими в наших серцях.
Директор школи Недбайло О.Б. звернувся до матерів воїнів - афганців і вручив їм грошову «стипендію», учні подарували квіти гостям.
Хотілося б відзначити, що у заході взяли участь не тільки учні ліцею, а й керівники гуртків, а саме: вокально-інструментального ансамблю Колодій П. П. і спортивного танцю Кісільова О. І.
На території ліцею є пам’ятник воїнам-афганцям, колишнім випускникам. Учні Єрьомін Сергій та Дмитрієв Герман поклали квіти до обеліска. Присутні в залі вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
Під час проведення зустрічі ліцеїсти мали можливість розглянути питання, пов’язані з історією Афганської війни, почули цікаву інформацію 26-річної давнини, переглянули відеоматеріали, які нікого не залишили байдужими. Півтори години пролетіли швидко. Слухали авторські вірші Анни Жукової, пісні «Мальви», «Солов’ї», «Повертайся живим», «Мама! Я без тебя скучаю, как грустно мне без тёплых рук твоих». Цікаво, що Тетяна Дяченко з Донецька зробила авторський переклад російської пісні «Солов’ї» українською мовою. А кримчанка Богдана Гриців разом з Лізою Андрущенко співала українську пісню «Мальви», яка стала гімном для матерів, які не дочекались своїх синів з війни.
Апофеозом зустрічі стала композиція «Україна – єдина країна». Всі учасники патріотичного заходу співали пісню «Так, я люблю Україну». І щиро вірили в світле, мирне, майбутнє своєї Батьківщини. Над сценою гордо майорів прапор України. Здавалось, що тисячі променів і промінчиків зігріли душі гостям, вчителям, ліцеїстам. Стало всім зрозуміло, що, попри всі сьогоднішні негаразди в Україні, ми повинні пам’ятати: зміст державної незалежності визначаємо ми своїм навчанням, інтелектуальними злетами, вірою в Україну.
Джерело: ліцей «ЕКО»№198.