«Батьківщина у нас одна!»: Учні СЗШ №206 відвідали військовий госпіталь у м. Біла Церква (фото)

Подію, яка відбулася 30 вересня 2014 року у середній загальноосвітній школі № 206, чекали з нетерпінням: у цей день відбулася поїздка учнів, учителів та членів батьківської ради школи до військового госпіталю у м. Біла Церква, де перебувають на лікуванні чи реабілітації воїни-учасники АТО.

Поїхали святошинці до сусіднього міста не заради розваги. Хоча їм і вдалося відвідати перлину українського паркового мистецтва – дендропарк “Олександрія”, головна мета поїздки – передати медичному закладу ліки та автоматичний шприцевий дозатор. Як пізніше підкреслив заввідділом реанімації військового шпиталю, цей апарат був конче потрібний лікарям.

Все це школярі придбали на гроші, зароблені доброчинною акцією – ярмарком “Щедрість осені і серця”, яку діти провели у школі 19 вересня.

Сірою стрічкою звивалось шосе, діти в автобусі були особливо серйозними, бо відчували, яка відповідальність покладена на них – представляти весь колектив столичної школи №206.

Їхали не з порожніми руками, готували концерт для воїнів, везли листи солдатам від учнів, нехитрі подарунки – обереги, зроблені дитячими руками.

А головне – мали передати щиру підтримку захисникам України.

…Ось нарешті Біла Церква. У військовій частині А-3122 дітей уже чекали. Проте розпочати зустріч було нелегко. Відчувалася певна внутрішня напруга людей, що прийшли до школярів. А ще впадали в очі надто серйозні обличчя, відсутність посмішок і святковості в очах воїнів. Та діти не ображались, вони розуміли, як багато пережили ці солдати у пеклі війни, що їм, мабуть не до веселощів.

Коротким, але щирим словом звернулася до присутніх директор школи Світлана Валеріївна Лаговська. А далі полилися чудові пісні, заспівані Олександрою Стецюк та  найменшою учасницею делегації Олею Щербак. Саме її виконання пісні “Чорнобривці” торкнулося – сердець хлопців, які напевне згадали своїх матерів, рідних, свою домівку. Дуже хвилювалася і сама виконавиця пісні: у маленькій дитячій ручці ледь тремтів мікрофон.

А далі все пішло краще. Ваня Данілов, учень 7-Б класу, майстерним виконанням веселої мелодії з фільму “Зигзаг удачі” зумів викликати перші посмішки. Запальний закарпатський танок також додав позитивного настрою усім. Учениці 7-А класу Галіченко Катя та Безолюк Віка майстерно розіграли гумористичні сценки.

У тиші залу прозвучали вірші, написані учителем школи Людмилою Василівною Кодлубовською саме для цих воїнів.

Девятикласники Настя Устич та Богдан Остроушенко прочитали поетичну композицію за мотивом твору П.Тичини “Я утверждаюсь”, а на додачу Настя подарувала солдатам щемливі і високі слова вірша “Жди меня” Костянтина Симонова в українському перекладі.

Чисто і ніжно пролунала пісня про Україну у виконанні Августини Гаєвської.

Ще і ще звучала музика, танцювали для воїнів діти. Усю концертну програму урочисто провели одинадцятикласник Дмитро Вісьолкін, шестикласниця Маріанна Кириєвська та одинадцятикласниця Олександра Філоненко.

В останні хвилини зустрічі директор школи, учителі, батьківський комітет школи тепло подякували воїнам-патріотам, побажали кожному здоров’я, надії і віри на краще. Командир в/ч А-3122 Самарський М.І. прийняв з рук святошинських школярів медичне устаткування та ліки, щиро подякував за підтримку і допомогу та запевнив, що й надалі хлопці мужньо захищатимуть Україну, її територіальну цілісність та недоторканість. А далі було фото на згадку...

І ось уже знову шурхоче асфальт під колесами автобуса. Київ кличе дітей додому. І повертаються вони особливо піднесені, бо гідно виконали покладену на них місію. А найголовніше – діти власноруч доторкнулися до подій, були поряд з тими, хто сьогодні стоїть на захисті їх життя. Своїми ще не дуже міцними руками підтримали героїв, до стуку мужніх чоловічих сердець долучили щире биття своїх гарячих дитячих сердечок.

«Всім нам добре відома політична та військова ситуація, яка нині склалася в нашій державі. Дуже тяжко розуміти, що кожного дня там на сході гинуть наші патріоти. В такий момент ніхто не може стояти осторонь. В такий момент прокидається нестримне бажання зберегти життя кожного, хто зараз не з нами, хто зараз ризикує собою для нашого світлого майбутнього. Наша армія сильна духом, але ніщо не надихає так сильно, як щирі зізнання маленьких патріотів. Я пишаюся, що в цей складний та відповідальний для України час, школярі Святошина не залишаються байдужими, не стоять осторонь від спільної біди. Діти дивляться телевізор, читають інтернет-сторінки, володіють інформацією і добре знають про події, які відбуваються в нашій країні. А ще – роблять правильні висновки і підкріплюють їх благородними вчинками», - подякував школярам голова Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Ілля Сагайдак.