«Без права на забуття». У Міжнародний день в'язнів фашистських концтаборів Святошин віддав данину скорботної пам’яті жертвам нацизму у Бабиному Яру (фото)

11 квітня - Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. Це пам’ятна дата, що відзначається на честь події, яка мала місце 11 квітня 1945 року, коли в’язні концтабору у Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців.

З нагоди відзначення Міжнародного Дня визволення в’язнів фашистських концтаборів, 11 квітня у столиці відбулися урочистості з вшанування їх пам’яті в Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» - колишньому місці масового знищення мирного населення та військовополонених під час гітлерівської окупації.

Вже з ранку члени делегації Святошинського району на чолі з начальником відділу з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Іриною Романенко, до складу якої увійшли представники Організації інвалідів війни і Збройних сил Святошинського району на чолі з головою Петром Митрофановичем Ярошем та члени Святошинського районного осередку Київського відділення Української Спілки в’язнів – жертв нацизму на чолі, яку очолив Юрій Альфредович Зіс, віддали данину скорботної пам’яті жертвам нацизму у Бабиному Яру та вклонилися людям, які пройшли тяжкий шлях через фашистські табори смерті у роки Великої Вітчизняної війни.

В цей день керівництво та громада міста, представники численних міжнародних організацій та духовенства з болем у серці згадали тих, хто навіки залишився за колючим дротом гітлерівських концтаборів, низько вклонилися співвітчизникам, які, усім смертям на зло, зуміли вистояти у фашистському полоні, гідно пройшли свій тернистий шлях, зробили вагомий внесок у відбудову зруйнованої країни

«Цей день для представників Святошинської громади означає одночасно і радість життя, і великий душевний смуток, адже там, за колючим дротом, у печах крематоріїв, газових камерах, «медичних» катівнях назавжди залишились їхні друзі, побратими, що так і не дочекались довгоочікуваної волі. Ми кожного року збираємось в цьому місці, але, на жаль, уже в не такій кількості, як раніше, бо щороку, як свічки, догорають і тануть життєві долі тих людей, що через край ковтнули концтабірної неволі», - поділилась переживаннями Ірина Романенко.

Святошинський район мабуть єдиний серед районів столиці, де до ветеранів та інвалідів  Великої Вітчизняної війни, малолітніх в’язнів нацизму відносяться з особливою повагою та трепетом, адже історія життя цих людей - це жахи війни, втрата безтурботності дитячих років, страждання на чужині, життя в постійному жаху при появі табірних наглядачів…

В Святошині свято підтримують свій обов’язок берегти пам’ять про мільйони безневинно загиблих у фашистських концтаборах, тому й колишні в’язні нацистського режиму тут завжди оточені теплом та увагою.

Ось і сьогодні мешканців району, чиє дитинство перекреслив колючий дріт концтаборів, комфортабельними автобусами та з квітами привезли до меморіального комплексу вшанувати пам'ять людей, яким долею судилося спробувати нацистський порядок.

Вони поклали квіти і запалили лампадки біля пам’ятного хреста та разом із представниками духовенства помолилися за тих, хто так і не повернувся з нацистських таборів смерті.

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів - це наша спільна пам’ять, спільний біль, оскільки він пройшов через душі всіх людей, що тут були: не лише ув’язнених, але й тих киян, які допомагали їм.

Бабин Яр – це трагедія всього людства, але оскільки сталася вона на українській землі, тому жоден українець не має права забувати про неї.

Пам'ять про страждання, що випали на долю жертв нацистських катівень – концтаборів, в’язниць, гетто – священна. Її збереження є запорукою того, що подібне не повториться знову.

Джерело: відділ з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю.