Безпека праці – запорука продуктивності
Стан справ з охороною праці у світі стає все більш актуальною проблемою. Підвищена увага до проблем безпеки праці пояснюється в першу чергу тим, що з кожним роком, незважаючи на заходи, що вживаються, у різних країнах зростає рівень виробничого травматизму, у тому числі зі смертельними наслідками, значно збільшується кількість профзахворювань. Причому це стосується і тих країн, де їм приділяється, здавалося б, підвищена увага.
Критична ситуація в Україні у сфері безпеки праці характеризується наступними чинниками:
- безповоротними втратами економіки країни, яких вона зазнає через високі рівні виробничого травматизму, професійної захворюваності та інвалідизації, внаслідок чого держава втрачає кваліфікованого працівника, а натомість отримує особу, якій потрібно надавати соціальні послуги;
- незадовільним фінансуванням роботодавцями на підприємствах усіх форм власності заходів з охорони праці;
- багаторічною практикою приховування значної кількості нещасних випадків на виробництві від розслідування і обліку, або не завжди об’єктивну кваліфікацію їх як не пов’язаних з виробництвом;
- відсутністю об’єктивної інформації про реальний стан охорони праці, кількість нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Комфортні й безпечні умови праці − один з основних факторів, який впливає на продуктивність і безпеку праці, здоров’я працівників.
Згідно зі статтею 47 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці та на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Кодексом Законів про Працю, Законами України «Про колективні договори і угоди» та «Про охорону праці» передбачається укладання колективних договорів на підприємствах, установах, організаціях.
Колективний договір є одним з найважливіших документів у системі нормативного регулювання взаємовідносин між роботодавцем і працівниками з першочергових соціальних питань, у тому числі з питань охорони праці.
Колективний договір укладається відповідно до чинного законодавства України з метою сприяння регулюванню виробничих, трудових і соціально-економічних відносин та узгодження інтересів працівників і роботодавця. Такий договір є обов’язковим для виконання сторонами, що його уклали.
Згідно зі статтею 65 розділу 7 Господарського кодексу України колективний договір укладається між роботодавцем (адміністрацією) та профспілковими органами на підприємствах, в організаціях та установах, що використовують найману працю і мають право юридичної особи, незалежно від форм їх власності та господарювання. У разі відсутності на підприємстві профспілкових органів, стороною колективного договору є представники працівників, обрані та уповноважені трудовим колективом.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. Колективний договір може передбачати і додаткові, порівняно з чинним законодавством, гарантії та соціально-побутові пільги. Забороняється включати до колективних договорів умови, що погіршують становище працівників, порівняно з чинним законодавством. Такі умови є недійсними.
Для повідомної реєстрації розроблений та укладений колективний договір подається до Управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації: вул. Гната Юри, 14 Б, кімната 126,
тел.. для довідок: 273-20-14.
Джерело: управління праці та соціального захисту населення