Біль душі кримськотатарського народу
Фахівці Центральної районної бібліотеки ЦБС «Свічадо» відділу культури та охорони культурної спадщини підготували в онлайн форматі інформаційний дайджест до чергової річниці депортації кримських татар.
Депортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944 року вночі й тривала до початку червня. Офіційною підставою для цього стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859-сс "Про кримських татар" від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висувалися претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами.
За офіційними даними, було депортовано 183,1 тис. кримських татар; за татарськими джерелами - понад 400 тис, з яких упродовж першого півтора року померло близько 46%. В операції брали участь 32 тис. працівників НКВС.
Виселення супроводжувалося конфіскацією майна та дискримінацією за національною приналежністю. Кримським татарам давали від кількох хвилин до півгодини щоб зібратися, потім вантажівками везли на залізничні станції. Звідти ешелонами у наглухо зачинених товарних вагонах – до місць заслання – Узбекистану та прилеглих районів Казахстану та Таджикистану. Невеликі групи людей потрапили до Марійської АРСР, на Урал та до Костромської області Росії.
У кримських татар унаслідок депортації було вилучено: 25561 будинок, 15000 дворових забудов, 18736 земельних наділів, майже 100 тис. голів свійських тварин, 25 млн книг, фонди 180 бібліотек.
Постановою Верховної Ради України від 12.11.2015 № 792-VIII «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» депортацію кримських татар з Криму у 1944 році визнано геноцидом кримськотатарського народу та 18 травня встановлено в Україні Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Кримськотатарський народ і сьогодні продовжує боротьбу за незалежність та територіальну цілісність України в Криму попри постійні репресії, які цілеспрямовано проводить окупаційна влада півострова.
Геноцид кримськотатарського народу в 1944 році залишив відбиток не тільки на сторінках історії, а й в серцях музикантів, художників, режисерів і письменників, які своїми роботами нагадують про трагедію і закликають не повторити її знову.
Книга кандидатів філософських наук, фахівців з культурології та політичної історії Сергія Грабовського й Ігоря Лосева присвячена трагічній долі кримськотатарського народу, який став жертвою здійснюваного Російсько-совєтською імперією впродовж двох з половиною століть геноциду - з незначними періодами послаблень. Показані й охарактеризовані основні етапи цього геноциду та його наслідки, а разом з тим - кримськотатарське відродження перших декад XX століття, боротьба кримців за свободу, знаковим виявом якої стала Кримськотатарська революція 1917-1918 років. Автори, один з яких є кримчанином у дев'ятому поколінні, а інший має на півострові родичів і служив два роки там у війську, не тільки на основі писемних джерел, а й на підставі власного досвіду осмислили значний фактичний матеріал, пов'язаний і з історією Криму, і з культурою кримськотатарського народу, і з методами колоніальної політики Росії. Книга являє собою український погляд на кримськотатарську історію та може бути рекомендована науковцям, учителям, військовикам, студентам, усім тим, хто небайдужий до перспектив розвитку України та долі кримців.
Мустафа Джемілєв є національним лідером кримських татар, символом єднання депортованого народу і повернення його на рідну землю. Він присвятив своє життя боротьбі з системою, величезною репресивною махіною, пройшов радянські тюрми, голодування, залякування — і переміг. Але анексія Криму 2014 року розпочала новий виток випробувань. Тепер знаний дисидент, правозахисник, уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу на міжнародному рівні відстоює права своєї батьківщини. Історія його життя — це історія боротьби кримськотатарського народу.
Алім Алієв і Севгіль Мусаєва - українські журналісти кримськотатарського походження. Обоє народилися в Узбекистані. В 1989 році їхні родини змогли повернутися на батьківщину, до Криму. Алім - аналітик і консультант з комунікацій в експертній компанії «Pro.mova». Севгіль - головна редакторка інтернет видання «Українська правда». Cпівзасновники громадської організації «Крим SOS».
Джерело: відділ культури та охорони культурної спадщини Святошинської РДА.
