Битва під Оршею: московська ганьба та волинська слава (фото)

4 вересня 2014 року в бібліотеці ім. Махтумкулі  ЦБС «Свічадо» (вул. Зодчих, 6) управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації проведено засідання літературної вітальні «Свічадо», присвячене 500-річчю битви під Оршею.

В  засіданні  взяв участь кандидат історичних наук, член Національної спілки письменників України, письменник-публіцист Петрук Володимир Іванович, який підготував для  читачів цікаву доповідь про історію битви 1514 року та зробив аналіз ситуації на Сході України. «Сьогодні на сході України, - наголосив Петрук В.І., -  йде жорстока і підступна війна Росії проти України. Аналізуючи її причини, слід заглянути в історію російсько- українських стосунків саме з позиції війн – коли і де вони велися. Блискуча перемога князя Острозького, яка є однією з найславніших сторінок в історії українського війська, над переважаючими силами московітів спеціально замовчувалася як у російській імперській, так і в радянській історіографії. В нинішніх умовах, коли Україна, як і 500 років тому, зі зброєю в руках відстоює свій європейський цивілізаційний вибір, пам’ять про Оршівську битву набуває особливої актуальності».

До відома:

6-8 вересня 1514 року відбулася грандіозна битва під Оршею, в якій взяли участь більше ста тисяч чоловік. Об’єднане  військо українських, польських, литовських та білоруських земель, яке налічувало близько 30 тисяч воїнів, на чолі з видатним українським полководцем, нашим земляком, князем Костянтином Івановичем Острозьким, розгромило 80­-тисячне військо Великого князівства Московського.

Фактично це була битва між двома цивілізаціями – європейською і азіатською. Перемога європейських сил у цій битві зупинила експансію Московії на Захід і допомогла зберегти на тривалий час землі Східної Європи в ареалі європейської цивілізації.

З кінця XV ст., після  занепаду Золотої Орди в результаті розгрому її центру на Волзі кримським ханом, Московія почала серію війн з своїм західним сусідом. Ним тоді було Велике князівство Литовське і Руське – прямий спадкоємець Київської Русі. Ось на її спадщину і претендувала Московія, не маючи на це жодних підстав, бо населяли її тоді три народи – литвини (нині це білоруси), русини (українці) та жмудь (литовці).

Джерело: Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації