За багатьма емоціями може ховатися тривога. Хвилювання, паніка, страх, неспокій, переживання — це нормально.
Тривога часто виникає тоді, коли ми не на 100% можемо передбачити розвиток подій. І це теж нормально, бо тривога буває і корисною:
• сигналізує про можливу небезпеку (бігти, а не йти, коли переходите дорогу в недозволеному місці)
• закликає діяти (сідати за роботу негайно, бо дедлайн вже завтра)
Але тривога може втрачати свої корисні функції.
У таких випадках людині важко виконувати буденні справи, бо ні про що інше, крім тривоги, думати не може.
То що робити?
В момент тривоги важливо не втікати від неї, а спробувати впоратися з цим. Ділимося техніками, які допоможуть в кризові моменти — тут і зараз. Спробуйте виконати ці вправи, коли Вам спокійно, бо в тривожності важко згадати, що можна зробити:
Заземлення
Важливо відчути, що Вам безпечно. Сконцентруйте свою увагу на тому, що під Вами є фізична опора: ноги торкаються підлоги, тулуб та ноги опираються на стілець, руки — на ручках стільця чи на столі.
"Слухайте" тривогу
Намагайтесь зрозуміти, як зараз Вашому тілу. Спробуйте відчути напруження в м'язах, відчути пульс на зап'ястях, зловити своє дихання.
Дихайте глибоко і повільно
Сфокусувавшись на диханні, спробуйте рахувати 6-7 секунд на вдих і 5-6 сек на видих. Теж добре працює техніка, коли в цей час малювати квадрат: вертикальна лінія на вдихах, горизонтальна — на видихах.
Проаналізуйте ситуацію
Коли Вам стало трохи краще, подумайте про предмет своєї тривоги. Гляньте на неї збоку запитанням: "Чи вартувало мені так тривожитися?". Наведіть аргументи "за" і "проти" і знову поставте собі це питання.
⠀Тривожитися — нормально, нічого поганого в цьому немає, але якщо Ви відчуваєте, що тривоги стало надто багато, не варто сидіти, склавши руки.
Це насправді заважає жити. Не варто сподіватися лише на вправи, що знімають тривожність. З цим чудово працює когнітивно-поведінкова психотерапія.
Дбати про ментальне здоров'я важливо, як і про фізичне, бо одне — запорука іншого.
Джерело: ТзОВ "Вулик".