День Державного прапора України
Синьо-жовтий прапор сьогодні можна побачити в десятках країн світу. На будинках і площах, на формі наших військових, у руках українців далеко від дому. Але найбільше ми чекаємо побачити його там, де росія намагається стерти все українське.
Наш прапор повертався до Київщини, Херсона, Ізюма та інших звільнених міст і сіл. Люди виходили до нього після місяців окупації. Його ховали й берегли, ризикуючи власною безпекою. З ним зустрічають тих, хто повертається з російського полону. У такі моменти особливо добре розумієш, скільки насправді можуть означати два кольори.
Сьогодні за ними – наша земля і наші люди. Дім, до якого хочеться повернутися. Міста, які чекають на звільнення. Памʼять про тих, хто віддав життя за Україну. І щоденна робота тих, завдяки кому вона продовжує жити й залишатися вільною.
Маємо дякувати кожному, хто сьогодні захищає право українського прапора бути над українською землею. І памʼятати кожного, завдяки кому він там майорить.
Ще буде день, коли синьо-жовтий повернеться в усі наші міста. Туди, де його бережуть. Де на нього чекають. І де точно знають: це Україна.
З Днем Державного Прапора України!




