До 106-ї річниці від Дня народження видатного українського конструктора В.П.Глушка

2 вересня 2014 року, до 106-річчя від дня народження Валентина Петровича Глушка, в рамках проведення «Е-інформування», Інформаційний центр Центральної районної бібліотеки Централізованої бібліотечної системи «Свічадо» (бульвар Р.Роллана, 13-в) управління культури, туризму та охорони культурної спадщини, ознайомив користувачів з життям та діяльністю академіка, видатного радянського українського вченого в галузі ракетно-космічної техніки, основоположника рідинного ракетного двигунобудування, творця багаторазового ракетно-космічного комплексу «Енергія» - «Буран» та легендарної «Катюші».

Центральна районна бібліотека запрошує всіх бажаючих дізнатися якомога більше про життям та винаходи видатного українського вченого Валентина Глушка. Пам’ятаймо про нього, великого Конструктора, бо він - наша національна гордість.

До відома: Глушко В.П. автор 222 наукових праць і статей з питань ракетно-космічної техніки, зокрема двигунобудування, двічі Герой Соціалістичної праці, лауреат Державних премій, удостоєний золотої медалі імені Ціолковського.

Валентин Глушко народився 2 вересня 1908 року в м. Одесі. Середню освіту отримав у 1924 році, закінчивши профтехшколу. Отримавши диплом слюсаря і токаря. У 1919 році зарахований до Реального училища імені св. Павла (перейменоване в IV профтехшколу «Метал» ім. Троцького). Закінчив її в 1924 році. У 1924 року В.Глушко опублікував в одеських «Известиях…» статтю під назвою «Завоювання Землею Місяця». Через два роки з'являється його стаття «Станції поза Землею», в якій обґрунтовує необхідність створення орбітальної станції – супутника Землі. 

Ще під час навчання в університеті В.Глушко розробляє ідею теоретичних та експериментальних досліджень конструкції геліоракетоплана й розпочинає проектування космічного корабля, що використовуватиме для польоту сонячну енергію. 

15 травня 1929 зарахований до штату Газодинамічної лабораторії. 

У 1930 році за його участю розроблено конструкцію та розпочато виготовлення першого вітчизняного рідинного ракетного двигуна ОРМ-1.

 У січні 1934 року Валентин Петрович був переведений до Москви й призначений начальником сектора РНІІ Наркомату Оборони. У 1933–1934 роках читав курси лекцій у Військово-повітряній інженерній академії М. Є. Жуковського. 

У грудні 1935 року вийшла у світ книга «Ракети: їхня будова та застосування» («Ракеты: их устройство и применение») під редакцією Г. Е. Лангемака і В. П. Глушка.

 У березні 1938 року Глушко був заарештований і по серпень 1939 перебував під слідством внутрішньої тюрми НКВД на Луб'янці і в Бутирській в'язниці. 

15 серпня 1939 засуджений строком на 8 років. Особливою нарадою при НКВС СРСР згодом залишений для роботи в техбюро. До 1940 року В.П. Глушко працює в конструкторській групі 4-го Спецвідділу НКВС при Тушинському авіамоторобудівному заводі № 82. За цей час були розроблені проект допоміжної установки ЖРД на літаках С-100 і Сталь-7. У 1940 році Глушко був переведений до Казані, де він продовжує роботи у статусі головного конструктора КБ 4-го Спецвідділу НКВС при Казанському заводі № 16.

27 серпня 1944 року за рішенням Президії Верховної Ради він був достроково звільнений зі зняттям судимості. Реабілітований у 1956 році. У грудні 1944 року Глушко призначений головним конструктором ОКБ-СД (Дослідно-Конструкторське Бюро Спеціальних Двигунів), м. Казань. У 1944–1945 роках проведені наземні та льотні випробування РРД РД-1 на літаках.

Закінчилася війна, і в тому, що СРСР вийшов з неї переможцем, є немала заслуга використання неперевершеної на той час зброї – реактивних снарядів «катюш», створених конструкторським генієм Валентина Глушка…

«Катюша» – народна назва безствольних систем реактивної артилерії. Ця назва з’явилася в часі війни. «Катюша» – то витвір наукової думки Валентина Глушка. А згодом, у 1957 році, пріоритет на винахід цієї зброї розглядався (за згодою Хрущова) в судовому порядку. Глушко говорив так: «Є влада, то нехай розв’язує». Треба сказати, що сторону Глушка представляв Сергій Корольов. Суд визнав, що це винахід Глушка.

 22 травня 1974 року Глушко призначений директором і генеральним конструктором НВО «Енергія». Він очолював роботи з вдосконалення пілотованих космічних кораблів «Союз», вантажного корабля «Прогрес», орбітальних станцій «Салют», створення орбітальної станції «Мир». 

В.П.Глушко не залишав роботу до останніх днів свого життя і помер 10 січня 1989 року – через два місяці після успішного польоту «Бурана». 

Двигуни В.Глушка стали основою ракетних систем, за допомогою яких СРСР досяг високих успіхів в освоєнні Космосу. Разом з С.Корольовим В.Глушко створив балістичні міжконтинентальні ракети та радянські ракетно-космічні системи. На двигунах В.Глушка працюють багаторазові ракетно-космічні комплекси «Енергія», «Буран», космічні кораблі «Восток», ракети-носії «Протон». 

Іменем В.Глушка названо кратер на Місяці і самий кращий проспект в Одесі.

Джерело: Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації