До 125-річчя з дня народження Анни Ахматової (фото)
Відповідно до Закону України «Про соціальні послуги», 24 червня 2014 року у бібліотеці «Свічадо» Святошинського району м. Києва відбулася конференція до дня пам’яті великої поетеси Анни Ахматової, в якому прийняли участь завідувач відділення соціально-побутової адаптації Територіального центру соціального обслуговування Святошинського району м. Києва Біла Алла Анатоліївна, психолог відділення Панченко Максим Сергійович разом із студентами «Університету третього віку».
Першу частину заходу було присвячено огляду життєвого та творчого шляху великої поетеси Анни Ахматової, друга частина – читанню віршів Анни Ахматової, третя частина - перегляду документального фільму про таємниці її життя поетеси.
Ахматова Анна Андріївна (Горенко) — російська поетеса, родом з України, представниця акмеїзму. Народилася у 1889 році в родині відставного флотського інженера-механіка Андрія Горенка. 1890 — родина переїхала з Одеси до Царського Села, де Анна навчалась в Царськосільській гімназії в 1900–1905 роках. 1906–1907 — навчалась у Фундуклеївській жіночій гімназії (Київ), по закінченню якої продовжила навчання на Київських вищих жіночих курсах та Вищих історико-літературних курсах Раєва в Петербурзі.
У 1910 — одружилась з російським поетом Миколою Гумільовим. Дебютувала в літературі збіркою поезій «Вечір», проте славу їй принесла книга «Чотки» (1914).1912 — в родині Гумільова і Ахматової народився син Лев — майбутній історик. 1921 року був розстріляний її чоловік Микола Гумільов, на той час вони були вже розлучені, звинувачений у контрреволюційній змові, а пізніше був двічі ув'язнений її син. 1962 — побачила світ її 22-річна праця — «Поема без героя». Основні збірки поезій Ахматової: «Подорожник», «Anno Domini», «Біг часу», «Реквієм». 1962 — була номінована на Нобелівську премію з літератури. 1964 — в Італії отримала премію «Етна-Таорміна», а 1965 року — диплом почесного доктора Оксфордського університету. 5 березня 1966 року померла в підмосковному кардіологічному санаторії. Похована на Комаровському кладовищі під Ленінградом.
Джерело: управління праці та соціального захисту населення Святошинського району.