«Духовна твердиня української нації»
«До осягнення наших національних ідеалів треба нам єдности…Треба нам, оскільки це тільки можливе, усунути всякі роздори і все, що ділить, і всіма силами змагати до осягнення, по змозі, якнайбільшої єдности…». Такими словами Митрополита Андрея Шептицького розпочалося засідання літературної вітальні «Свічадо» в бібліотеці ім. Махтумкулі відділу культури та охорони культурної спадщини, присвячене 150-річчю від дня народження митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького.
На заході були присутні постійні відвідувачі вітальні та представники Всеукраїнського об´єднання ветеранів Святошинського району. Вони прослухали доповідь публіциста, кандидата історичних наук, члена Національної спілки письменників України Петрука Володимира Івановича, присвячену життю і діяльності Андрея Шептицького. У своїй розповіді Володимир Іванович наголошував, що Андрей Шептицький був відомим реформатором церкви, але головна його заслуга у тому, що він розвивав кожну сферу суспільного життя українців, прищеплював Україні європейські цінності. Людське суспільство за Андреєм Шептицьким існує не як довільне об’єднання індивідів, а як природні єдності особистостей. Найвищою природною єдністю є людство, другою за порядком – нація. Найнижчою формою органічного єднання є сім’я, яка є найміцнішою та історично виникла першою – відразу із появою людей. Між національною єдністю та особистістю існує простір для проміжних форм органічного єднання. Ці об’єднання є громадами, які А. Шептицький визначає так: «громада, себто злука людей, що живуть в одній місцевості та зв’язані зі собою сусідством і спільнотою багатьох потреб і інтересів. Ідеалом нашого суспільного життя є сім’я, і громада».
Бібліотекар І категорії Волкова Ірина розповіла присутнім про публікації в періодичних виданнях з нагоди 150-річчя від дня народження відомого українця, вона наголосила на тому, що у творах Андрея Шептицького порушується проблема роздробленості українського суспільства, яка є наслідком поліконфесійності та багатомовності. Що ж стосується політики держави, то згідно з вченням Митрополита вона повинна базуватись на соціально-теологічних чинниках. «Людський закон має втілювати природний моральний закон, що здійснюється не автоматично, а через прагнення людини до свободи».
Довідково: Митрополита Андрея (світське ім´я: Рома́н Марі́я Алекса́ндр Шепти́цький; 1865–1944) у світі називають праведником віри, за те, що під час Другої світової війни він власними зусиллями врятував сотні єврейських родин від неминучої смерті. Він не ділив людей ні за віросповіданнями, ні за національністю. Антидифамаційна ліга – американська правозахисна суспільно-політична організація, що протистоїть антисемітизму та іншим формам нетерпимості стосовно євреїв – удостоїла посмертно митрополита УГКЦ Андрея Шептицького нагороди імені Яна Карського за мужність і героїзм у порятунку євреїв у часи Другої світової війни.
Джерело: відділ культури та охорони культурної спадщини