Інформуємо мам з дітьми
На жаль рахіт був і залишається дуже розповсюдженим захворюванням. Поширеність рахіту серед дитячого населення в Україні коливається від 50 до 70%. Рахіт звичайно розвивається на 1-му році життя дитини і батькам потрібно мати уявлення про його ранні ознаки. На рахіт хворіють діти, як правило, перших 2-х років життя. Перші симптоми захворювання з’являються в 2-4 місяці, розгорнута картина рахіту спостерігається в 4-6 місячному віці. Діти , народжені восени і взимку, хворіють на рахіт частіше і більш тяжко. Існує і спадкова схильність до рахіту.
Причин розвитку рахіту досить багато, але основною причиною рахіту є недостатнє надходження вітаміну «Д» з їжею, чи його утворення в шкірі під впливом ультрафіолетових променів. Тому рахіт це вітамін Д – дефіцитний рахіт. Насторожити можуть наступні ознаки: дитина часто плаче, у неї знижується апетит, маля потіє, витерте волосся на потилиці, інколи мокра подушка на якій спить дитина, так званий « симптом мокрої подушки». Потіння турбує маля, викликає подразнення шкіри. Дитина спить не спокійною, крутить головою і волосся витирається, починаюче облисіння надто виражено при рахіті. Знижується тонус м’язів, кісткові зміни в цей період відсутні. В міру розвитку хвороби і його прогресування більш за все страдає кісткова система. В другому півріччі життя, коли дитина починає сидіти і ходити зміни можуть торкнутись грудної клітини і хребта, при цьому відбувається сплющення потилиці, однобічне та двобічне. Відмічається потовщення в області запястя у вигляді « браслеток» на пальчиках « нитки перлів»- рахітні чітки. Для рахіту характерне більш пізніше закриття джерелець, неправильне і несвоєчасне прорізування зубів. У не лікованих дітей з’являється деформації грудної клітини. З випирання грудної клітини – « кіленодібна» чи навпаки її вдавлення. Коли маля починає робити перші кроки, навантаження на ноги збільшується і відбувається їхнє скривлення. Дають про себе знати порушення в роботі шлунково –кишкового тракту: часті зригування, проноси, та закріпи. Порушення фосфорно – кальцієвого обміну, можуть на більш пізніших стадіях захворювання стати причиною судом і якщо не вжити заходів, судоми можуть повторюватися.
Методи профілактики рахіту.
Порада перша – про попередження рахіту думати ще до народження дитини. Вагітна жінка повинна правильно харчуватись, вживати не менш 0,5 молочних чи кисло молочних продуктів, 150,0 сиру, 30,0 твердого сиру, 100,0 риби, вдосталь перебувати на свіжому повітрі особливо в другій половинні вагітності .
Порада друга- найбільше сонечка, тільки не ставити коляску під прямі сонячні промені.
Порада третя – особливу увагу треба приділяти фізичному вихованню дитини, її загартуванню, лікувальній гімнастиці і масажу, які треба проводити регулярно, довгостроково із збільшенням навантажень.
Порада четверта – дитина має отримувати харчування. Для дитини до року краще материнське молоко. Коли прийде час вводити прикорм, не варто кидатись на першу коробку дитячої каші. Підходьте до виробу харчування відповідально, консультуйтесь зі своїм педіатром. Недопустимим є введення прикорму тільки каші без овочів і фруктів.
Порада п’ята - дітям старшим 6 місяців рекомендується лікування у вигляді ванн хвойних, соляних чи з відвару трав. Хвойні ванни показані збудливим дітям. В 10л. води з температурою 36 градусів додають 1 чайну ложку хвойного екстракту. Перша ванна протягом 5 хв., потім до 10хв. Їх проводять щодня, або через день. Лікувальні трави це листя подорожника , трава череди, ромашка, корінь аіру, кора дуба.
Для профілактики та лікування рахіту застосовують препарати вітаміну « Д» дозу і тривалість лікування призначає лікар.
Джерело: КНП « ЦПМСД №1 » Святошинського району