Хвороба Лайма не відступає

Знову літо наближається і розпочинається сезон захворюваності на іксодовий кліщовий бореліоз (ІКБ або хвороба Лайма).

Для України хвороба Лайма є відносно новим інфекційним захворюванням. Лише в 1989 – 1998 р.р. були виявлені природні осередки та захворювання людей.

Офіційна реєстрація ІКБ введена в Україні у 2000р., але дані реєстрації залишаються неповними (неякісна діагностика, несвоєчасне звернення хворих).  Однак і вони свідчать, що епідемічна ситуація з ІКБ в Україні, в т.ч. м.Києві, з кожним роком ускладнюється.

У м.Києві за 2017р. зареєстровано 742 випадки ІКБ, що перевищило показник попереднього року на 13,9%, в т.ч. по Святошинському району 61 випадок (перевищення на 3,4%).

Несвоєчасна діагностика призводить до появи хронічних форм захворювання (біля 10%), довготривалої непрацездатності, інвалідизації, а подекуди і до летальних випадків.

Ураховуючи, що хвороба Лайма – інфекційне трансмісивне природно-вогнищеве захворювання, яке передається іксодовими кліщами, найбільш простим і надійним засобом її профілактики залишаються заходи, направлені проти нападу кліщів (використання ефективних репелентів, застосування засобів індивідуального захисту).

На території України зараження на ІКБ можливе тільки в теплий період (квітень-жовтень), коли переносники ведуть активний спосіб життя, нападаючи на людей і тварин та передаючи їм при укусах збудників хвороби.

У 2017 році на території міста Києва заразилось 333 хворих (44,9%), в т.ч. у Святошинському районі заразилось 29 хворих з 61 зареєстрованого по району (47,5%).

Найчастіше кліщі прикріпляються до одягу людини, коли вона торкається гілок дерев, кущів, або сидить на траві. Кліщі присмоктуються до людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Крім того, вони можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками, іншими тваринами.

Кровоссання кліщем може тривати до 12 діб, при цьому самиця збільшуються в 80-150 разів, занурившись хоботком глибоко в шкіру.

Звичайно дорослі кліщі, що присмокталися, виявляються людиною через 2-3 дні: в цьому місці з`являється припухлість, свербіння, почервоніння. Присмоктування маленької, майже прозорої німфи часто залишається для людини непомітним.

Для видалення кліща, що присмоктався, необхідно звернутись до травмпункту або хірургічного кабінету, що є в кожному районі міста. При відсутності такої можливості видалення проводять самостійно: слід змастити його олією (не заливати, щоб не задихнувся), повільно видалити разом з хоботком, розхитуючи кліща збоку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини. Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом.

Одним із шляхів оцінки індивідуального ризику інфікування осіб, які підпали під напад іксодових кліщів, є експрес-індикація боре лій в кліщах, що присмоктались до людини.

В лабораторії особливо-небезпечних інфекцій Державної установи «Київський міський лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» (м.Київ, вул.Естонська,3, тел.422-01-32) проводяться лабораторні дослідження кліщів, що зняті з людей, на наявність борелій.

Для проведення досліджень видаленого кліща, який не пошкоджений, живий, статево зрілий і не напився крові, слід помістити на шматок вологої марлі у флакон, пробірку, інший чистий скляний посуд,  щільно закрити кришку і доставити до лабораторії.

Прийом кліщів здійснюється лише за направленням лікаря закладу охорони здоров`я.

Цей тест є важливим для оцінки необхідності призначення превентивного лікування з метою профілактики захворювання, доцільність такого дослідження вирішує лікар-інфекціоніст.

Протягом наступних двох тижнів після зняття кліща рекомендується проводити спостереження за своїм самопочуттям, щоденну термометрію та в разі погіршення стану, появи будь-яких ознак захворювання (підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі тощо), звертатись до лікаря-інфекціоніста.

Засоби особистого захисту від кліщів прості і доступні кожній людині, яка дбає про своє здоров`я:

при відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується одягатися в       світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід покривати головним убором;

само- та взаємоогляди необхідно проводити під час прогулянки через кожні дві        години та ще раз вдома. Особливо ретельно необхідно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям;

місце для привалів, нічного сну на природі необхідно звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25м;

вдома слід одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів.

Для особистого захисту від кліщів ефективно використовувати репеленти (препарати, що відлякують кліщів), які випускаються в аерозольній упаковці: «Бібан» (Словенія), «Діпторол супер спрей» (Хорватія). На ринку захисних препаратів відомі також «Ретамід тайговий», «Москітол антикліщ», «Гардекс антикліщ», «ДЕФІ-Тайга»,

«ОФФ! Екстрім», «ДЕТА-ВОККО».

Дотримуючись нескладних правил, можна вберегти себе та своїх рідних від ІКБ.

Джерело: Епідвідділ ВП Голосіївський МВ (ф) ЛД. О.Л. Громашевська.